До головної київської книжкової події лишився рівно тиждень і, здається, я вже перейшла в overexcited-mod. Плани на два (більше, боюся, не витримаю) фестивальні дні гігантські, плани на книжкові закупівлі… Омммм. Я знову докладатиму всіх можливих зусиль, щоби стриматися, дещо планую замовити заздалегідь чи після того, але… Таки ом. І зрештою, подивитися ж можна, правда?

То що новенького і дуже мені потрібного анонсували з минулого вішлистового випуску?

Наприклад, книжечку есеїв різних жінок про те, чим для них є фемінізм. Судячи за змістом, організована книжка цікава. А що там, власне, зі змістом, перепрошую за каламбур, – ще подивимося (вже маю книжку).

Або ще один роман Алі Сміт, а Алі Сміт після “Як бути двома” має у мене необмежений кредит довіри. Книжку купила, відгук написала.

Або збірку кримсько-татарської прози (зміст до якої знайти так і не вдалося). І цю вже маю.

Або ще багато чого:

• новий роман Марини Гримич про складні часи для українських літераторів (і цю).

• нонфікшен Діани Клочко про українське мистецтво.

• воєнний роман Юлії Ілюхи – я майже дозріла читати художку про нинішню війну, і почати вирішила з книжки, написаної жінкою (і цю).

• українського фентезі багато не буває, а тут іще нарешті продовження “Варти“! І цю, звісно ж! Уже і відгук є.

• я ж кажу: українського фентезі багато не буває.

• і підліткової малої прози – також.

А якщо не українське, то?

• зразок сучасної британської прози

• страшні (читала колись уривки) мемуари жінки – очевидиці взяття Берліна

• черговий випуск арт-буків про художників

• друга книжка про Корморана Страйка

• новий роман Лорен Вайсбергер – не те, щоб я щось в неї читала окрім найвідомішої книжки про диявола у Прада, але раптом закортить?

• ще одна книжка Діани Вінн Джонс, зачекалися вже! І навіть маю.

• продовження пригод Ніни у повоєнній Польщі з янголами та іншими неприємними сюрпризами (маю книжку – відгук тут)

• трохи підліткового різного ступеня реалістичності (з цих трьох вже є “Терабітія“, і відгук на неї теж уже з’явився)

 

 

• ще й інклюзивного

• я ще не встигла прочитати першу книжку “Зільбер”, а тут вже друга поспіла

• кілька коміксів, включно з “екранізацією” “Роні”

 

 

І… Парам! Довгоочікувана збірка фантастичних оповідань українських авторів. Довгоочікувана – бо тексти до неї писалися десь так два роки тому. Звідки я знаю? Моє оповідання там також є. Відгук на збірку є отут.

“Отаке”. Піду, мабуть, замовлю Алі Сміт і буду думати далі. Раптом там прямо на місці знайду якісь неочікувані скарби?