Читацький 2020-й. Статистика, діаграми, топ видавництв

Шож, па-па 2020-й, ти був дивний. В усіх значеннях, в тому числі – в читацькому. Я так і не відновила звичні темпи читання (на то загалом є двійко-трійко поважних причин окрім коронапсихів), не повернулася до нормального блогування, не закрила парочку неофіційних челенджів, а ретелінгове бінго автоматично переїхало на 2021-й, бо його за рік виконати складно, хіба що виключно дуже специфічне фентезі читати. Що ще? Я відверто замало перекладала, практично нічого не писала і не реалізувала кілька організаційно-блогерсько-популяризаційно-читацацьких проєктів. Ну то й нехай – буде чим цьогоріч зайнятися. Та про плани згодом, а зараз – улюблені діаграми, котрі дають можливість глянути на читацький 2020-й в цифрах.

Цікавий факт: за кількістю книжок я прочитала помітно менше, ніж у 2019-му – 143 книжки проти 159, а от у сторінках ці роки майже зрівнялися – трохи більше 40 тисяч сторінок в обох випадках. Пояснень кілька: товстіші комікси, мінус окремішні оповідання (їх я читала, але загалом в статистиці майже не враховувала), кілька товстунців.

Не дуже цікавий факт: як була Ксеня лемінгом, так і лишилася. По-перше, вкотре кількість нововідкритих авторок та авторів перевищила кількість старих знайомців.

По-друге, здається, десь в глибині душі я вважаю читання не-новинок чимось протизаконним. Діаграма “віку” книжок вселяє жах і трем. Рік-переможець – 2019-й, з нього я прочитала 30 книжок. Але й минулий задніх не пасе – 22 книжки, причому зазвичай більшість з найсвіжіших книжок складають українські видання, а в 2020-му я здебільшого новинки англомовного ринку читала.

Зі статевим розподілом авторів все звично: читала більше книжок, написаних жінками, читаю і читатиму. Тут роками все плюс-мінус без змін.

В іншому традиційному змаганні нонфікшен взагалі може на ринг не виходити. Ні-ні, все не так драматично, як кілька років тому, коли нехудожніх книжок поміж мого читання могло й на десяток не назбиратися, але все одно розрив просто кричущий.

А от головний сюрприз 2020-го – це вибір книжок з точки зору мови написання. Обидва тренди доволі прогнозовані, але щоб аж так! Примо, торік я прочитала аж 1 (одну!) книжку російською. Звісно, відсоток російськомовного читання поступово скорочувався сам собою (полиця з нечитаними книжками цього не схвалює, я практично не торкаюся книжок, котрі купила 5-10 років тому). Секундо, вперше в моєму житті англомовне читання вирвалося вперед, ще й не в масштабах статистичної похибки. Так, тут чимало коміксів. Так, сюди включені книжки, з котрими я працювала. Але, але, але. Минулого року я почала активно (ну, як на себе) слухати аудіокнижки – і майже всі вони були англійською. Найдовша прочитана книжка – майже нескінченна Troubled Blood була англійською. І нарешті впали останні психологічні бар’єри – я перестала враховувати фактор “Але це англійською”, обираючи наступну книжку для читання. Ну, все ще трохи повільніше читаю, то й що? Від зменшення кількості прочитаних книжок стеля на книжкові полиці не впала, я ж перевірила.

Ну й остання діаграмка – мої чемпіони. Тобто ті українські видавництва, в котрих я прочитала три і більше книжок. Перемога ВСЛ очікувана, а те, що КСД вилетів з призової трійки – ні.

А загалом я читала книжки від 23 різних видавництв. Малувато. Плани на наступний рік – збільшувати розмаїття й розширювати горизонти. Отак неконкретно. Поки що.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s