Перші три місяці цьогорічного читання минули в стараннях “Треба уникати надміру американських книжок, треба уникати надміру американських книжок!”. І якщо кілька років тому я просто “забанила” американське читання на кілька місяців, то цього року дозволила його, але з обмеженнями: щоб не більше за прочитані британські книжки плюс половина від прочитаних українських. Звучить химерно? Є таке. Зате поки що працює! Працює в тому сенсі, що я вже “під’їла” половину запасів британщини в домі й міцно присіла на Бук Бокс. Ну але в цій гонитві за британськими книжками знайшлося місце й іншим 12 країнам.

Чарівна 13-ка першого кварталу має отакий вигляд:

І це у нас:

• Австралія – останнім часом це у мене часта гостя: як не Ліян Моріарті, то детектив, як не детектив, то фентезі, як не фентезі, то… Цього разу першою австралійською книжкою року стала фантастика – Aurora Rising Емі Кауфман та Джея Крістоффа
• Бельгія – за неї відповідає збірка новел Каролін Ламарш від Видавництва Анетти Антоненко (відгук на Гудрідз)
• Велика Британія – аж дванадцять пунктів, всіх і не перелічиш (так, Британія попереду планети усієї, дякувати отим моїм дивним обмеженням)
• Іспанія – найдивніший пункт в усьому списку, бо йдеться про франкофонний графічний роман про населені звіриною Штати. Єп, мова про “Блекседа“! Але ж автори з Іспанії, правильно?
• Канада – жодний рік без неї не обходиться і цей – не виключення
• Мексика – а це вже рідкісна гостя! Цього року замалювати екзотичну читацьку країну допоміг “Сезон ураганів” Фернанди Мельчор від видавництва Деінде
• Німеччина – теж популярна країна, а цього разу потрапила на мапу за допомогою першого тому пригод Лів Зільбер
• Норвегія – казки врятують людство! Принаймні, мене і принаймні по лінії Географії читання. Це я нарешті прочитала Ту Саму Збірку від Веселки. Тільки не в паперовому форматі, а в аудіо.
• ПАР – трохи читерський пункт, але Б’янка Мараїс родом з ПАР, її роман “Мугикай, якщо не знаєш слів” – про ПАР, то на секундочку заплющимо очі на те, що написала й видала його авторка в Канаді. Так, встигла дочитати 31 березня
• США – хто б сумнівався!
• Україна – теж жодних сумнівів і непогані загалом показники
• Філіппіни – і знову мене виручають книжки Рін Чупеко. Цього разу – горор (є відгук на Гудрідз)
• Швеція – теж стандартна читацька країна, а цьогоріч першим закреслити її на карті допоміг роман Софії Лундберґ “Червоний записник” (Нора-Друк)

Якось так. В Європі неочікувано негусто, зате геть-чисто неохопленою наразі тільки Південна Америка лишається. Ненайкращий початок читацького року, але далеко, далеко не найгірший. Далі буде! Книжки я вже понавизбирувала.