Фух, відгриміло, проголосували. Як каже постер, цьогоріч книжки-номінантки зібрали більш як три з половиною мільйони голосів (тихенько помріяла про репрезентативну читацьку премію в Україні, але до GCA теж є питання якраз по лінії репрезентативності). Енівей, місцями результати передбачувані до сліз, але в інших випадках подивитися на них було справді цікаво. Ну і вже можна укладати собі список гостромодного читання на перші місяці 2017 року. А заразом – влаштувати маленький тоталізатор: як гадаєте, що з високорейтингових переможців/номінантів ризикнуть видати українські видавці? Кінга не рахуємо, він уже є.

Номінація “Художня література“: цього року перемогла чергова родинна драма з трилер-елементом за авторством Ліян Моріарті (як її ім’я передає КМ-Букс, що взялися за один з попередніх романів). Truly Madly Guilty я не розглядала, як серйозний варіант на почитати, але чому б і ні. Утім всі мої фаворитки мотиляються в кінці першої десятки. А Girls – роман про дівчат-підлітків в секті Менсон-стайл, що я вірила в їхню перемогу, посіли лише третє місце.

Номінація “Детективи/трилери“: минулорічна сенсація, коли Короля забила, як мамонта “Дівчина у потягу“, не повторилася. На першому місці – “Кінець зміни” Стівена Кінга (треба вже хоча б “Містера Мерседеса” прочитати). До речі, на третій сходинці зупинилася та сама Рут Веа, яку почали видавати в Нашому форматі – а книжка, зрозуміло, інша.

Номінація “Історичні романи“: знову ж таки, без сюрпризів, хоча… Тут читачі ГудРідз вирішили солідаризуватися з National Book Award. Перемогла “Підземна залізниця” Коліна Вайтгеда. Оцю книжку справді хотілося б побачити українською. Між тим, Lilac Girls, до яких я ставилася з обережним оптимізмом, посіли аж друге місце. Круто для дебюту.

Продовжувати читання “GoodReads Choice Awards 2016. Чарівна двадцятка (та мої нещасливі фаворитки)” →

Оскільки зима вже, йолкіпалкі, близько, я вирішила всерйоз взятися за замалювання квадратиків. Хотілося б завершити до початку грудня (бо ж ще й #bookchallenge_ua встигла влізти). Ну й виявилось, що частину умов виконати елементарно – хоч записуй кожну другу книжку, але з декількома все дуже непросто. Здається, я вже обрала собі “Banned Book” (мабуть, розпочну читати наступного тижня). А от з книжка, що отримувала Пулітцерівську премію, – це інше діло.

З одного боку, первинний фільтр – лише книжки, написані жінками, спрощує завдання. З іншого – це також суттєво обмежує вибір легко доступних (тобто перекладених з англійської) варіантів, бо ж певну частину найвідоміших текстів я таки читала. А з того, що залишається… Ну, не можу сказати, що поспішаю познайомитися з геть усім. А що саме залишається?

Якщо я правильно порахувала, Пулітцерівку за худло видавали 88 разів (жінкам, нібито, – лише 30 з них). Анотований під мої потреби перелік творів жінок-лавреаток під катом.

Продовжувати читання “Букчелендж та Пулітцер. Чим серце заспокоїться?” →