Як завжди, двічі на рік українські видавці заздалегідь радують анонсами. Від останнього вішлиста ніби й минуло небагато часу, але вже є, чого б оце захотіти. А це ж ще не про всі під-арсенальні новинки сповістили. Тому сьогодні трохи про книжки, які вже побачили світ та про першу хвилю майбутніх новинок від деяких видавництв.

Першим пунктом йтиме несподівано привабливий кіт у мішку. В Україні з’явилося маленьке видавництво, готове спеціалізуватися на турецькій літературі. Це круто, і перша ластівка у них має вельми багатообіцяючий вигляд: книжка турецької авторки, сповнена навколокулінарних метафор. А от ціна як для “котиська” трохи негуманна. Ото сидю й думаю: ніби й “моє”, але лячно (уже маю, дякувати Запорізькій книжковій толоці).

Ще одне нове маленьке видавництво підманює на історію дівочого дорослішання у підрадянській Галичині (уже маю цю книжку – її люб’язно надіслало видавництво, поділилася враженнями тут).

Ну а якщо не нове, то “Школа” раптово (для мене) взялася за Мері Нортон! До “Роздобудьків” ще треба звикнути, але всіма руками підтримую цей проект. Хороші ж книжки!

А далі пішли весняні анонси.

“Старі Леви” обіцяють багацько, аж очі розбіглися. Точно треба брати:

• плід співпраці Мар’яни Прохасько та Софії Андрухович (і цю маю – пост про книжку).

• міську дитячо-підліткову повість Іри Цілик із ілюстраціями Смугастої (і цю вже маю).

• чергову скандинавську “шкільну” книжку (/нудним голосом/ а в оригіналі назва веселіша!)

• ну й щоб розбавити це царство дитліту – лтературознавче нехудожнє від Віри Агеєвої (і це увагою не оминула).

КСД попередує про новинки якось нелінійно, але щонайменш одну незнайому мені книжку я вирахувала. Знаючи їхній стандарт-асортимент, фабула “Материнство у концтаборі” трохи лякає своїми мелодраматичними перспективами. Але трохи погуглила й дізналася, що Валентина Гобі входить в “преміальне” коло відносно молодої французької літератури і за цей твір отримала кілька премій (також уже купила – думку про неї можна прочитати тут).

Не відволікаючись далеко від табірної теми – Видавництво Жупанського давно анонсувало нонфікшн про, власне, Орвелла та переміщених осіб. Обіцяють розповісти й про історію першого перекладу “Колгоспу тварин” (як і цю – відгук на ГудРідз).

Ну й розвиваючи напрямок серйозного нехудожнього – “Комора” обіцяє “Чорнобильську молитву”.

Що там у нас ще? “Книги ХХІ” попередили про книжку Христини Лукащук…

… а та ж таки “Комора” вже продає роман про угорських біженців від 1956-го (уже маю книжку).

Ну а “Наш формат” уже пропонує загальновідомі бестселери.

  

Ого, вішлист ще трохи – й лусне, а до Книжкового Арсеналу ще місяць лишається…берегти

Зберегти

Зберегти