Несподівано, але перші три читацькі місяці цього року вже минули. Були вони спокійнішими за попередні звітні періоди, але доволі цікавими та головне – добряче розсували горизонти. Цьогоріч вікторіанське бінго помітно впливає на хронологію читання, а #bookchallenge_ua – корегує географічні межі. Так уже сталося, що серед цілком стандартних для початку року країн у списочок уже пролізли кілька неочевидних, та було й таке, що з такої неочевидної країни я примудрилася читати двох різних авторок. “Отаке”. А що за країни?

Отже, поки що все просто, звично й стандартно (хіба що скандинави пасуть задніх).

Екзотикою є хіба що Аргентина (так, я читаю неприпустимо мало латиноамериканців), Малайзія (ота моя чарівна країна) та Хорватія. ПАР, як не дивно, уже стандарт, щось вона мені кожного року трапляється. Тільки цього разу це не Кутзее або Гордімер, а та ж таки фантастка Лорен Б’юкес, про іншу книжку якої якось розповідала.

Країни, з яких походять більш як одна читана цьогоріч книжка:

• Велика Британія (ґоу-ґоу, поки що вона йде першим номер в одвічних перегонах)
• Ірландія
• Малайзія
• США
• Україна
• Франція

Залишайтеся з нами, у квітні маю читати “просту” екзотику та видивлятимусь незвичну.