Двічі по п’ять. На острові

ameland-island-and-beach-sand-dunes-with-north-sea-in-the-background
Фото з Natureflip.com

Швидке з’ясування читацьких пріоритетів пояснило, що Фейсбук-аудиторія воліє почитати про острови. Я також люблю острови, це у мене одна з тем для регулярного читання (вкотре переконуюся, що “ізольоване” дитинство з себе не витравити), тому рада поділитися.

Острівна тематика взагалі є поширеним мотивом складання читацьких добірок, тому я вирішила уникати найочевидніших варіантів. І якось так вийшло, що майже варіанти з уже читаного – книжки про острови в холодному морі.

boocover

У варіанті номер 1 оповідається ще про порівняно нехолодні місця. “Узбережники” (російськомовний переклад залишимо на совісті російських видавців) – це приклад фірмової Джоанн Гаррис: багато Франції, багато побутописання, багато родинних таємниць і місцевого колориту. А от магії майже немає – не “Шоколад“. Сюжет крутиться навколо крихітного бретонського острівця (з тих, що під час відпливу поєднуються з материком), мешканці якого намагаються врятувати свої пляжі від претензій курортного містечка, що розташувалося поблизу.

boocover1

Рушаючи на Північ, зупинимося на Шетландських островах. Пункт номер 2 – “Чорний, як крукове крило” – перший роман з циклу детективів Енн Клівз, в яких життя в маленькому містечку ускладнюється острівною специфікою. Днями чекати на результати експертизи, конфліктувати з Материком, марно сподіватися на те, що всі злочинці не місцеві, і таке всяке. Плюс Шетланди як такі – місце… Своєрідне. Північне море, кепський клімат, відсутність дерев (вітер-с), солідний відсоток гельськомовного населення та гарно законсервовані традиції вікінгів – є, на що подивитися. До речі, про подивитися – за мотивами (і місцями – добряче за мотивами) книжок Клівз зняли симпатичний шотландський серіал. Але якраз цю книжку переписали круто, тому я б порадила спочатку її прочитати, а потім вже дивитися.

boocover2

Наступний, третій пункт – як і четвертий – буде шведським та дитячим. Оце була однією з найкрутших книжок мого дитинства. На відміну від багатьох творів Астрід Ліндґрен, вона розповідає не про повсякдення шведських дітлахів, а про відпочинок. От тільки північне літо та північні курорти пропонують відкоригувати забавки.

boocover3

Пункт четвертий – це перша книжка з відомої тетралогії Анніки Тор, в якій йдеться про життя двох сестер – єврейок-біженок, що їх доброчинці переправляють у Швецію та пристроюють на тимчасове проживання у тамтешні сім’ї. Різні сім’ї, і в цьому полягає один з сюжетних конфліктів у повісті. А в цілому це доволі сувора іммігрантська проза для молодших підлітків, яка вчить призвичаюватися до незвичного в надзвичайних умовах. Ну і острівна тема тут розкрита на 120 відсотків.

boocover4

І щоби не було так холодно, то пункт номер 5 – про більш екзотичні й спекотні місця. Аманда Сміт написала роман-виховання про дівчину з острова Тобаго. Селія вважає, що якщо вона втече від нудного повсякдення (і насилля з боку дядька – з точки зору соціальної проблематики це добряче страшна книжка) на столичний Тринідад – її життя миттєво покращиться. Але все, як завжди, не так просто.

З читаним все, а от у бажаного більш строката географія.

boocover5

Пункт перший – майже Австралія. Анотація “Світла” обіцяє сюжет, трохи надто мелодраматичний, як на мій смак, але важко встояти, коли йдеться про крихітний острівець з маяком.

boocover7

Пункт другий – Меланезія. Відомі у вузьких колах мемуари дівчини, якій заманулося поїхати в далекі далі малювати остров’ян, – це ж так спокусливо, правда?

7304461

Пункт третій – Домінікана. Якщо чесно, я не впевнена, що справді читатиму книжку про долю сестер Мірабаль, відомих своїм опором режимові Трухільйо, маючи загальне уявлення про цю долю. Але читання необов’язково має бути комфортним.

boocover8

Пункт четвертий – Крит. Не впевнена, що у відомій дилогії Мері Рено буде аж так багато про острівне життя-буття, але її вже давно треба було прочитати.

99716

Ну і пункт номер 5 – десь у синьому морі. Дитяча повість Ібботсон про острів-санаторій для чарівних істот є в моєму списку обов’язкового читання через “міфопоетичний” фактор, але, здається, там ще й сюжет цікавий.

А якими є ваші улюблені літературні острови?

3 thoughts on “Двічі по п’ять. На острові

  1. мої найулюбленіші це острови Земномор*я;)
    і ще пригадався твір Жюля Верна, не можу згадати назву, але там народ після падіння повітряної кулі жив на острові, навіть мавпу приручив і ще зустрівся з капітаном Немо…
    Робінзон Круз з його островом якось не дуже запамятався

    Подобається

Написати відповідь до julliastory Скасувати відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s