Цього разу я згадала про квартальний звіт не в середині наступного місяця, а всього лише під кінець першого тижня. Однозначно – прогрес! Із самою географічною статистикою, щоправда, прогрес не дуже, але є. І найобразливіше це те, що одна з найекзотичніших країн вже піде в залік наступного тримісяччя – бо я лише вчора чергову книжку дочитала. Ну, але. Що у нас було на початок жовтня?
Get your own travel map from Matador Network.
Плюс чотири країни до попереднього результату. Дві “другого ешелону” – бувають _майже_ кожного року, але не в перших рядах. Дві – правдива екзотика. І це у мене:
- Антігуа і Барбуда – я нарешті прочитала хоч щось (власне, “Люсі“) у Джамейки Кінкейд.
- Боснія і Герцеговина – а це вже дякувати Озрену Кебо.
- Фінляндія – “Щоденник чайного майстра” Емі Ітяранта доклався (дуже симпатичний маленький роман, поки що зараховую в найкращу підліткову апокаліптичку року).
- Чилі – тут без сюрпризів, це знову Альєнде.
Країн, звідки моє читання не вилазить, теж побільшало. До числа місць походження двох і більше книжок з прочитаного додалися Австралія, Австрія та Росія. А в головному забігу року США вирвалися вперед на 29 “корпусів”. І це я заборонила собі купувати американські книжки!
Під кінець року мапа буде помальована краще – одну книжку, про яку йшлося вище, прочитала, ще одну дочитую, ще три – в найближчих планах.