Ось і настало 1 травня, а це не лише гарна погода та несподівана спека, квітучі каштани і “миртрудмай”, а ще й завершення #Vaenn’sМораторій. Чотири місяці я не читала книжок, написаних американськими авторами, і з’ясувалося, що:

• життя на Марсі існує, тобто читати є що;
• а от книжкові закупи організовувати складніше, значна частина перекладених цікавих новинок у нас таки американки за походженням;
• вижити, не читаючи американські книжки можна з легкістю;
• але коли йдеться про звичну жанрову літературу (у першу чергу це стосується фентезі) – то ситуацію рятують інші англомовні країни. І не лише очевидна Велика Британія, Канада та Австралія – теж сила (і я даремно раніше не копирсалася в австралійській фантастиці, там купа цікавезного);
• читання англійською допомагає розширювати горизонти;
• а Британія радо переймає роль гегемона і головної країни походження книжок.

Фух. Це було круто, цікаво і по-своєму дуже весело. Але під кінець трохи втомило, і десь із середини квітня я вже затято складала списки “А що б такого американського почитати в першу чергу”. Не тому, що в якихось книжкових нішах у мене стався критичний дефіцит. Це список з конкретних назв і конкретних імен (в тому числі улюблених письменниць і письменників). От в чому сучасна американська література перемагає, так це в тому, що там є практично все – на будь-який смак, будь-який сюжет і сетинг. Ну, і популярні “екзотичні” романи в багатьох випадках часто пишуть нащадки іммігрантів до США. Тож маю погане передчуття, що наступні пару місяців я буду так надолужувати “втрачене”, що кожна не-американська книжка стане несподіванкою. Насправді, ні, у мене тут кілька проектів недочитані, але доля жарту в цьому жарті…

Квітень мораторію у цифрах:

• 3859 сторінок (та що ж таке! третій місяць мотиляюся під планкою у чотири тисячі, і все ніяк!);
• 13 книжок (малувато, але в малочитанні останніх днів винна не я, винен “Скайрім“);
• 3 книжки англійською (так, дві з них – графічні романи, причому один – перекладений з французької, буває);
• 5 книжок британських авторів (і це я просто дві залізно заплановані не встигла прочитати);
• знову 2 книжки нонфікшену (однозначно я собою цьогоріч пишаюся);
• відкрила для себе чотирьох нових авторів, але це якщо брати сольні книжки, бо серед прочитаного ще є мега-антологія;
• майже всі книжки (одинадцять, якщо конкретніше) було написано в ХХІ столітті (фух, я повернулася до звичного режиму);
• челенджи тимчасово тупцяли на місці, але в мене наполеонівські плани на підтягування “міфопоетичних” хвостів. Перший сеанс підтягування з’їхав на травень, але він обов’язково відбудеться.

Читалося протягом місяця таке:

з британського –

• модний бестселер про складнощі соціальної адаптації нейронетипової дівчини (пост про книжку)
• і ще один детектив з чаюваннями (цього разу чаювання викликало в мене напад заздрощів, вони там естергазі, схоже, їли)
• неоготичний роман про складнощі однієї родини джентрі по Другій світовій війни (коло складнощів – злидні, податки, інвалідність спадкоємця, привид…) – є відгук на ГудРідз
• ще один стімпанковий детективний графічний роман про антропоморфних тваринок
• ще одне молодшопідліткове фентезі – цього разу з відсилками до “Тисячі і однієї ночі“, а не творчості Лавкрафта

З не-британського:

• сюрреалістично-божевільна космічна опера у коміксовому форматі (відгук на ГудРідз)
• (мело)драма про сестер-трійняшок
• сатиричний екскурс у стан сучасної вищої освіти в Україні
• молодшопідліткова фантастичка про живих ляльок (пост про книжку)
• симпатична науково-популярна книжка про бздури забобони вікторіанців (відгук на ГудРідз)
• (мело)драма про складнощі американської адаптації деяких категорій мігрантів (або ні, тобто, не такі вже й складнощі) – пост про книжку
• жаский роман про виховання дитини в герметичних умовах
• фантастично прекрасний арт-проект про визначних жінок

Оце все. Чотири місяці, 52 книжки, 14851 сторінка. Я це зробила.