Позавчора я читала комікс про альтернативно-історичні пригоди Ади Лавлейс та Чарлза Беббіджа, вчора ми святкували День жінок і дівчат у науці, а сьогодні я з бадьорим запізненням вирішила зробити-таки тематичну добірку читаного й нечитаного на цю тему. Добірка буде трохи незвичною, адже в цьому випадку мені просто совість не дозволяє включити до чарівної десятки усі ті книжки, про які я і так забагато говорю. А проте нагадати про них ніколи не зайве.
Отже – нагадую. Якщо ми говоримо про художню літературу про жінок науковиць, у першу, другу, третю й десяту черги я раджу читати дві книжки. “Природу всіх речей” Елізабет Ґілберт (настінні сови схвалюють) та “Дивовижні створіння” Трейсі Шевальє. В обох випадках йдеться про те, як жилося й працювалося науковицям ХІХ століття: Ґілберт розповідає про вигадану спеціалістку з бріології, Шевальє – про цілком реальну палеонтологиню-самоучку. В обох випадках приділяється багато уваги соціальним моментам та особливостям виховання, за яких дівчата можуть наважитися чи не наважитися займатися наукою, в обох випадках є важливою, але не визначальною любовна лінія (у з Ґілберт з цим складніше, але там… треба читати). І обидві книжки справді непогано розповідають про тему тижня. Але якщо читати не ці дві книжку, то що саме?
У п’ятірці читаного я істинно по-волюнтаристському вирішила зібрати всяке дуже різне, але переважно не дуже реалістичне. Буквально нереалістичне, speculative fiction тобто. Але першим пунктом буде оповідання, написане за мотивами біографії справжньої науковиці.
“Забагато щастя” – центральне оповідання в єдиній виданій українською збірці Еліс Манро – розповідає про останню поїздку Софії Ковалевської, під час якої вона згадує свій попередній життєвий шлях. Читання коротке і дуже гірке, бо складно не думати про те, наскільки життя видатної математикині могло б бути простішим, якби вона не була жінкою. В якості бонуса ще можна почитати: “Нігілістку” самої Ковалевської – повість про потяг панянки з гарної родини до прекрасного та високого, або “Мілеву Айнштайн” Віди Оґнєновіч – п’єсу про те, як ще одна науковиця плюс-мінус тієї доби перетворилася на дружину генія (тм).
Далі у програмі: якщо вам цікаво про те, звідки беруться ті молоді науковиці, то можна і навіть треба читати дилогію Жаклін Келлі про Кальпурнію Тейт. Уявіть собі Джеррі Даррелла у спідничці, який живе на самому початку ХХ сторіччя і занадто не по-дівочому цікавиться навколишнім світом. Повісті чудові, я б дуже хотіла їх побачити українською (я б дуже хотіла перекласти їх українською, бо там заховано стільки пізньовікторіанських скарбів, помережених спеціальною лексикою того часу, що просто ой і вау!) – про першу можна прочитати окремий пост.
Пункти третій, четвертий і п’ятий уже безсоромний фансервіс імені мене. Тобто фентезі і фантастика.
Фантастика злободенна (вона ж ближнього прицілу) – “Автономні” Анналі Ньюїц. Навіть не знаю, як би це описати.. Бачігалупі з фармацевтикою? Уявімо доволі близьке майбутнє, де Землею керують наддержавні корпоративні угрупування, а однією з головних цінностей стають ліки. Джек, головна героїня книжки, займається піратською біохімією: синтезує та розповсюджує серед бідних препарати, що коштують як півкрила від літака. Але одного разу щось пішло сильно не так і сюжет закрути… Жінки-науковиці тут в асортименті. А як хочеться чогось фантастичного, але м’якшого, непоганим бонусом може бути початок “Барраярської саги” Лоїс Буджолд – “Скалки честі“. Зрештою, Корделія Нейсміт теж була вченою до того, як стала сірою кардиналкою при сірому кардиналі.
Фантастика віддалена – це ще одна книжка, про яку я розповідаю, як заведена. Це “Книга Судного дня” Конні Вілліс – ще одна потраплянська історія про дівчину з майбутнього, яка відправилася до минулого. Але тут є величезне але (це окрім інших чеснот): Ківрін – історикиня, і до експедиції ставиться дуже відповідально. А що жахнуло її трохи не в ту точку, то вже інше діло…
Ну і нарешті одна з головних моїх радостей останнього року – серія “Мемуарів леді Трент” американської письменниці Марі Бреннан. Я оце вже три книжки прочитала (про перші дві можна отут почитати), але захват поки що не вщух. Це суміш пригодницького фентезі про пошук драконів із дуже точною пародією на подорожні нотатки британських джентльменів-науковців ХІХ століття. Тільки тут не джентльмен, а леді. Книжки ці доволі специфічні, гадаю, сильно не всім зайдуть, але там справді багацько впізнаваних подробиць про те, як працювали вчені-польовики тієї доби. А що там чим далі, тим більше антропології – то це навіть краще.
З читаним розібралися, що у мене з нечитаним?
По-перше, я вже дуже давно хочу прочитати один з найвідоміших романів про літературознавців. Єп, це Possession Антонії Баєтт, я його не читаю, бо все сподіваюся, що хтось українською видасть. Це ж Баєтт, людоньки, як можна не мати Баєтт українською!
По-друге, вже багато років придивляюся до книжок Барбари Кінгсолвер, але все ніяк не зважуся. В оцій конкретній книжці є героїня-зоологиня. Подивимося, може, це вона колись виграє перегони “Моя перша книжка Кінгсолвер”.
По-третє, останнім часом я дедалі частіше зустрічаю численні історичні романи, назви яких містять кодові слова “дружина”, “дочка”, “сестра”. Серед них один з потенційно найцікавіших задалася “Сестра звіздаря“. Це про Кароліну Гершель – “мисливицю на комети”.
А далі повертаюся до улюбленої фантастики. Одна з найголовніших новинок минулого року, до якої в мене поки що руки не дійшли – це The Calculating Stars Мері Робінетт Коваль. Роман-приквел-розширення світу її премійованої повісті “Леді-астронавтка з Марса” розповідає про дівчат-калькуляторок космічної програми (так, це приблизно як у “Прихованих фігурах“), дехто з яких мають більші амбіції.
А п’ятою нехай буде чергова космічна фантастика про антропологиню в складних умовах – “Амоніт” Ніколи Ґріффіт. В якості бонуса можна було б згадати багато книжок (починаючи з творінь Урсули ЛеҐуїн), але нехай за нього вважатиметься “Гільда” цієї ж письменниці. Зрештою, допитлива Гільда із Вітбі є святою покровителькою освіти й культури. Жіночої зокрема.
Лайкнути пост гривнею на нові книжки можна за посиланням
Vaenn's Bookblog 