Ситуація з моєю читацькою географією цьогоріч до болю нагадує читані в дитинстві піратські книжки. Тільки метафоричний папуга, що в мене на плечі сидить, вигукує не “Піастри, піастри!”, а “Фіаско, фіаско!”. Єп. Все якось не дуже блискучо. Аж украй.

My Reading List has been to: Australia, Canada, People’s Republic of China, France, Germany, Ireland, Malaysia, New Zealand, Norway, Poland, South Korea, Spain, Sweden, Ukraine, United Kingdom, United States.
Get your own travel map from Matador Network.

Рік від самого початку був кепським і він собі не зраджує. До закритої попереднього кварталу десятки на мапі додалися тільки шість кольорових плям.

З’явилися у нас такі країни:

• Китай (бо Лу Юй) – це добре, адже Китай не кожного року трапляється.
• Нова Зеландія (бо няшний комікс) – код NZ останніми роками з’являється регулярно, але кожного разу я трохи непокоюся – вийде чи не вийде.
• Норвегія (бо сповідь батька аутичної дитини – “Любий Ґабріелю“) – тут закономірно, рік, коли хоча б три скандинавські країни не закрито – то дуже невдалий рік.
• Південна Корея (бо комубуківська “Парідеґі“) – це взагалі перфектно, бо це всього лише друга південнокорейська книжка в моїй читацькій історії (ні, перша не “Вегетаріанка“, її я все ще нє).
• Польща (тут одразу кілька книжок) – аж дивно, що раніше ніц не прочиталося, це одна із залізобетонних країн.
• Франція (бо мене понесло фрагментарно перечитувати цикл про Анжеліку) – тут все просто.

Тож мапу Європи ще трішки підмалювала, Азія прям майже радує, з Африкою та Південною Америкою – суцільна катастрофа. Таке життє. А в кількісних перегонах США лідирують з небувалим відривом. І Велика Британія навіть не на другому місці. На другому впевнено тримається Україна. “Отаке”.