Що з людьми Нетфлікс животворящій робе! Окей, в моєму випадку він “робе” два сезони Once Upon a Time за півтора тижні, але це радше акт провітрювання голови після здачі перекладу. Є там і не аж такі терапевтичні опції. Наприклад, ми лише оце зараз дісталися до нашумілої серіальної екранізації “Енн із Зелених Дахів“.
Якось так склалося, що раніше я не бачила жодної екранізації історії про те, як літня сестра з братом хотіли всиновити хлоп’я, щоб в роботі допомагало, а натомість отримали екзальтоване дівча з бурхливою фантазією. Навіть аніме пройшло повз. Тож за порівняно свіжу версію – перший сезон вийшов у 2017, третій потрапить в ефір за два місяці – бралася з незаплямованою уявою. Отримала трохи не те, чого очікувала. Більше і цікавіше.
Не плюс, не мінус – просто особливість цього канадського шоу: це чергова екранізація. Тобто спроба розповісти знайому цільовій аудиторії історію по-своєму – з доповненими характерами, з ревізією настроїв, з доточуванням сюжету. Тут дуже багато “в книжці аж такого не було” і навіть настрій дещо інакший. Але таке воно вже. І по-своєму воно абсолютно прекрасне.
До головних плюсів цієї серіальної версії, мабуть, треба віднести:
- характери. Вони зроблені просто фантастично! По-перше, тут дуже крутий кастинг. По-друге, постаралися сценаристи – вони зберегли первісні образи Люсі-Мод Монтгомері, але дещо розширили їх і зробили зрозумілішими для сучасних читачів. Плюс додали виразності там, де вона в першоджерелі затьмарювалася однозначним ПОВ-ом Енн. У серіалі ускладнили й поглибили образи прийомних батьків дівчинки – Марілли та Метью. Краще розкрили образ найкращої подруги Енн Діани з її метаннями – вона з розумними чи з красивими. Зробили небісючого Гілберта Блайта?, а це, знаєте. досягнення неабияке. А яка тут прекрасна язиката, але добросерда пліткарка Рейчел Лінд – словами не передати!
- розширення буває всяким, і найцікавіше тут – як серіал працює на образ головної героїні. Енн в книжках справляє трохи дивне враження. В серіалі його взялися пояснити. Автори додали похмурих флешбеків і переконливо змалювали незвичайну дитину з добрячим ПТСР. І там, де в книжці можна було зчитати легку “полліанщинку”, в серіалі ретельно пояснюють – чому трохи дивна дівчинка виросла саме такою і що з неї може вирости далі.
- а ще прикольно спостерігати за тим, як протягом порівняно небагатьох серій вибудовуються стосунки між персонажами. Тут і зародження дружби між Енн і Метью. І більш складні стосунки з Маріллою. І суперництво з маленьким наймитом Джері, в якому Енн вбачає небезпечного конкурента. А все, що стосується школи і шкільних друзів-недругів – це взагалі цікавезно зроблено. Про булінг вийшло економно і переконливо. Про конкуренцію – також. А ще ж є тема складно-підрядної дівочої дружби, ієрархії в колективі і інших цікавинок.
- розширення світу спрацювало на те, що в серіалі додали побуту – і життя в канадському селі частково втратило свій шарм. А ще – соціальної проблематики. У першому сезоні чимало йшлося про положення жіноцтва і ставлення до жінок. У другому (ми вже глянули першу серію) додадуть расових питань. Плюс класові також ніхто не скасовував.
- що ще? це все гарно знято. Забагато зими, як на мій смак, але з пісні слова не викинеш. Операторська робота на рівні, а колористика взагалі фантастична.
А чи є тут мінуси? Ну, таке:
- розширення і поглиблення світу потребувало драматизації і її сюди поклали багацько. Це водночас і баг, і фіча цієї екранізації. Під час першого прочитання книжки про Енн справляють враження дуже світлого тексту, і він таким і є. Але якщо аналізувати те, що вигулькує з-під сюжету – бідність, хвороби, передчасні смерті, нерівний доступ до освіти і таке інше, – то воно може різати око і краяти серце. Власне, на цьому автори і зосередилися, коли вирішили підкрутити емоційні “кольори”. Не сказати, що це погано, але половину серій затишним видовищем на ніч назвати складнувато.
- знову ж таки, дуже умовний мінус, просто особливість, про яку треба попередити. З Емібет МакНалті вийшла неймовірна Енн! Настільки неймовірна, що іноді героїню хочеться прибити. Це абсолютно канонічно, але теж іноді впливає на ефект від перегляду. Але ж яка в неї мова, божечки!
- і строго-строго кажучи, оцей додатковий генеральний сюжет на першу половину другого сезону мені не зайшов.
Але це вже про другий сезон, тому поки що про нього не будемо. Перший – шикарний. Здається, на цьому у мене поки що все.
Лайкнути пост гривнею на нові книжки можна за посиланням
Всі фото взяті з IMDb, подивитися сам серіал можна на Netflix.com