Мій досвід коміксочитання поділяється на кілька умовних колекцій: супергероїка (здається, найменша), фентезі, містика, тревелоги, історично-травматичні, підлітково-ідентифікаційні тощо. Є в цьому щось трохи несподіване, але отак і є: графічні романи про підлітків-мігрантів, що шукають своє місце чи то в новому, чи то в старому світі, трапляються доволі часто. І за одним з таких я полювала мало не два роки.
Ніді Чанані – доволі відома каліфорнійська художниця-коміксистка. Проте “Пашміна” – це її перший сольний графічний роман. І визначальними для нього є дві риси: автобіографічність та дебютність.
Головна героїня “Пашміни” – каліфорнійська (я ж казала!) тінейджерка Пріянка, чия мама колись давно приїхала з Індії. Прі не любить, коли її називають на повне ім’я, коли її дражнять в школі, бо вдягається по-бідному, та коли мама відмовляється ділитися секретами з минулого. Прі любить пиріжки-самоси, малювати комікси та дядька Джатина – маминого давнього друга, котрий грає в житті дівчинки батьківську роль. Але дядечкова дружина несподівано вагітніє і Пріянкине життя летить шкереберть.
Хто її тепер любите, якщо дядько Джатин матиме свою власну маленьку дівчинку? Чому мама відмовляється розповідати про батька? Чому вона не пускає Прі до Індії? Це ж прекрасна країна, і Прі дуже сильно захоплюється її культурою!
“Пашміна” – це типовий роман виховання, що оповідає про сучасну дитину із плинною ідентичністю. Прі – абсолютно звичайний американський підліток, але вона відчуває, що цього недостатньо. По-перше, вона все ж таки виділяється, по-друге, чого це мама позбавляє її частини культурного спадку! І взагалі – нічого й ніколи не розповідає! Ідентифікаційна криза заводить дівчину у глухий кут – вона робить негарно, але не впевнена, чи насправді це зробила. І з глибин мізераблів героїню витягує загадкова шаль-пашміна, яка відкриває для неї геть інакший світ.
Найцікавіше художнє рішення “Пашміни” – зміна колористики. Звичайне життя Прі Ніді Чанані малює в стриманій сіруватій гамі. А той світ, куди дівчину переносить чарівна шаль – буяє барвами та зустрічає привітними аборигенами.
Чарівні звірятка показують Прі фантастично прекрасну Індію, і дівчині вже несила терпіти. Вона вмовляє маму і летить навідати родичів у Калькутті. Чи треба казати, що реальність виявилася не настільки декоративною?
В Індії Пріянка з’ясує кілька речей. По-перше, хто її батько (але краще б вона цього не знала). По-друге, що в омріяній країні чари шалі на неї вже не діють. А от на інших жінок – цілком. Тільки трохи інакше.
По-третє, хто і навіщо колись зробив цю пашміну.
І тут сюжет робить ще один колористичний поворот: вкладена новела зроблена трохи в іншій манері та в сепійних тонах.
Історія, котра почалася з особистої кризи, швидко вичерпується. Пріянка дізнається про своє минуле, і це дозволяє дівчині примиритися з майбутнім. Привабливу умоглядну Індію заміщує реальна, а головними емансипаційними кроками для героїні стають примирення з матір’ю та добровільне розставання з випадковим подарунком долі. У чарівну пашміну авторка вкладає густо замішану ідею просування жіночої солідарності, але не встигає її розкрити – суто підліткова історія Прі перетягує ковдру на себе. У “Пашміні” взагалі багато спрощень та драматургічно передбачуваних рішень. Тут є дрібочка соціалки, трішки магічного реалізму, трохи більше сімейного психологізму, але всі вони допомагають розповісти доволі невибагливу історію, з якої могло вийти простеньке дитяче кіно. І навіть екзотизацією авторка не зловживає. У кінці навіть глосарій є.
То що ж принесло цій “Пашміні” успіх і кілька номінацій на премії, зокрема Міфопоетичну? Щирість, гадаю, і сюжетна послідовність. Так, з цього матеріалу хотілося відчитати щось більше, але те, що він анонсує – текст гарантує. Замовляли підлітковий роман про не таку дівчинку? Розпишіться. Надто просто вийшло? А Арундаті Рой вам ніхто й не обіцяв.
Проте якщо до сторітелінгу лишається кілька дошкульних питань, до ілюстративної частини їх нема. Намальована “Пашміна” прегарно: нюанси, характери, наскрізні образи – все на місці і все працює чудово. Думаю, буду й надалі стежити за творчістю Ніді Чанані – раптом їй з хорошою сценаристкою пощастить?
Лайкнути пост гривнею на нові книжки можна за посиланням
Vaenn's Bookblog 