Форум своє відгомонів, післяфорумну ревізію вішлистів я провела, але щось таки на нашому книжковому ринку змінюється. Це щось називається “Побільшало міжсезонних цікавинок”. Власне, у нас давно є видавництва не аж так залежні від системи двох сезонів – переважно завдячуючи схемам розповсюдження (і так, КСД з його квартальними каталогами тут попереду всієї країни). А що більше книжок – то рівномірніше вони можуть розподілятися в річному масштабі. Душа радіє – завжди можна знайти щось прикольне свіженьке. Гаманець – ні, але хто ж до нього в таких випадках дослухається.

Отак і вийшло, що за пів осені мій вішлист трохи розширився. На деякі з цих книжок я давно чекала, а дещо стало цікавою несподіванкою.

До кінця року було б непогано прикупити:

• продовження пригод Фітца. Я дуже довго придивлялася до цієї серії Робін Гобб і насмілилася взятися за читання лише тоді, як український переклад з’явився. “Продано!” – тобто тепер готова читати все, що під руку трапиться. А тут ще й з другим томом дуже хороша перекладачка працювала (уже маю книжку).

• несподіване мімімі – книжка багаторічного листування між Астрід Ліндґрен та її (спочатку маленькою) фанаткою. Воєнні щоденники письменниці я так і не купила, буду знайомитися ближче отак (і маю книжку, і прочитала, і відписала про неї).

• грім з неба в асортименті Духу і Літери. Комікс! Власне, біоГрафічний роман про Анну Франк, так що це не аж так несподівано, як спочатку здалося. Це не найвідоміший варіант з можливих (є дуже популярна графічна версія самого “Щоденника“), але вже кортить познайомитися ближче.

• Віват продовжує утримувати першість в умовних перегонах “Поки Ксеня збиралася читати англійською – ось ми вже й переклали”. Цього разу йдеться про чергову варіацію теми “Жінки на війні” – з шпигунським акцентом.

• але КСД теж не пасе задніх: там анонсували найсвіжіший – от щойно-щойно з британських та американських друкарських верстатів – роман Джоджо Мойєс. Мені подобається, як вона працює з історичними мелодрамами, а ця книжка якраз з таких мусить бути (уже маю книжку).

• Анетта Антоненко продовжує видавати компактні романи канадійки Жослін Сосьє. “Дощило птахами” – крутезна річ, на цю книжку теж покладаю великі сподівання.

• Темпора підготувала два томи репортажів – про життя-буття в Ісландії та про кулінарний аспект подорожей Вірменією. А репортажі-тревелоги – то майже наше все.

• що іще? Той таки КСД взявся за Інгрід Нолль. Я колись вже читала один з її детективо-трилеро-знущань з безневинних читачів – це дивно, абсурдно, цинічно і дуже чесно. Про жінок-злочинніць здебільшого. І те, як вони ним стають.

• у Книголава вийшло британське дитяче фентезі про дівчинку-русалоньку.

• ВСЛ анонсували новий – дорослий – текст Оксани Сайко.

• КСД розширює лінійку історично-авантюрно-любовних романів українських авторок. Я вже пару років цього крила їхнього асортименту уникаю, бо щось не збігаюся з середньозваженим уявленням про прекрасне, а тут… А тут ранній модерн, соціальна проблематика і героїня, залюблена в астрономію. Мабуть, ризикну.

• Віват видає не-аж-прям-антиутопію про жінок, які живуть у США за системи обмеження репродуктивних прав (Алабама та Джорджія натякають, що не вся фантастика – насправді фантастика).

• БукШеф – абсолютну класику підліткової американської літератури.

• А Рідна Мова – ще один роман Маріши Пессл.

Врожайна осінь вийшла. Точно буде, що почитати. Ага, наче зараз полиці з нечитаним в мене пусті.