Сезон нагород. #КороткоПро оповідання-номінанти на Г’юґо та Неб’юлу

Кожного року, коли оголошують короткі списки фантастичних премій, я урочисто обіцяю, що “ну хоча б оповідання прочитаю всі”. Кожного року… Ні, не так. Не кожного року я щось таки з тих текстів читаю. Часом – і запізненням на рік-два-три-п’ять. Але цьогоріч вирішила бути відповідальною букблогеркою. Тож якщо ви дивилися на перелік номінантів з думкою: “А про що це все?” – то зара розкажу. Принаймні за оповідання.

SFFAwards

Отже в сезоні 2019-2020 на Неб’юлу та Г’юґо (прошу пардону, на Локус мене вже не вистачило б) номінували дев’ять оповідань – на цей раз списки двох премій збігаються наполовину. Оскільки сьогодні вночі роздаватимуть “Туманності” почнемо з оцього флангу претендентів.

dead

Карен Озборн The Dead, In Their Uncontrollable Power: безмежний космічний обшир долає корабель-ковчег, і як то часто буває, на кораблі-ковчегу панує релігійна диктатура. Тисячі й тисячі пасажирів століття за століттям летять до Раю під проводом безгрішним Капітанів. Чому капітани безгрішні? Бо вони отримують від своїх попередників найкраще, а все найгірше в них успадковують Пожирачі Гріхів. Трохи нанотехнологій, багато релігійної символіки (я якраз днями читала книжку про пуритан, так що окремим місцям – от прям вірю) і наше улюблене “Все не таке, яким здається”. Стилістично оповідання доста цікаве, саспенсове, криваве, але за підходом до розвитку сюжету – аж надто підліткове. І справа не в тому, що сюжет стартує з миті, коли свої чаші успадковують нові Капітанка та Пожирачка, а в тому, що тільки янґ-адалт так щиро вірить в подібну схему вичерпання конфлікту на сотню поколінь.

Читати тут

givethefamily

Е. Т. Ґрінблатт Give the Family My Love: космос, контакт, всі діла, але вже по-дорослішому, хоча й без крові. Усе невеличке оповідання – це голосові листи молодої антропологині до старшого брата. Людство повільно конає від екологічних катастроф (короткий, але виразний опис контакту з наслідками лісових пожеж included), що робити – майже неясно, аж тут прилітають значно просунутіші інопланетяни і пропонують скористатися їхньою Бібліотекою – дбайливо зібраним архівом відомостей про інші цивілізації. Щоправда, пустити людину до інших секцій не обіцяють, зате можна покопирсатися в розділі “Земля” і головна героїня планує пошукати там згадки про втрачену перспективну технологію лісовідновлення. Безпосередність оповіді одразу додає +20 до симпатичності тексту, але найцікавіше спостерігати за тим, як науковиця поєднує щирий пафос про Інтереси людства з жагою закопатися по маківку в унікальні джерела – і хай трава якийсь час не росте. Хоча ні, там все трохи складніше, і справжній конфлікт інтересів ховається у затінку й знічено колупає пальцем стіночку.

Читати тут

trick

Е. К. Вайз How the Trick Is Done: ідея буквалізувати щось дуже звичне – проста, але неймовірно вдячна. От і тут шалено популярний фокусник-секс-символ під час кожної вистави ловить грудьми кулю – й оживає. Як так, де трюк? Приблизно в тому місці, де він справді оживає. Він хороший ілюзіоніст, але роль суперсили виконує його подружка – Енджі дійсно вміє воскрешати. “Трюк” – це гарно структурована нелінійна оповідь про огидний бік шоубізнесу, невзаємне кохання, привидів, солідарність заднього плану та небезпеки нарцисизму – а ще про одного мертвого кролика, якого насправді звали не Ґас.

Читати тут

JanFeb19-Issue-26-1200x1800-340x510

Френ Вайлд A Catalog of Storms: а це оповідання цьогоріч відповідає за екологічні алегорії. Колись давно люди так дістали погоду, що вона пішла проти них війною. Потопи, запеклі шторми – людство ледь тримається. А тримається завдяки погодникам – уродженим заклиначам штормів, які з часом почали й самі перетворюватися на прояви стихії. Коли в родині народжується погодник – це велика честь. Коли другий – майже драма. А коли в матері ще одна дочка починає вигадувати імена для штормів слідом за старшою сестрою – це вже трагедія. Але не для тих, чиє життя розширюється безмежно. “Каталог штормів” – це лірична притча, сплетена з недомовок та напів натяків, де дуже складно розділити людське й нелюдське, самопожертву для людей та самопожертву заради мистецтва – власне, тут мотив спільний з “Переказуй вітання родині“. А ще Френ Вайлд встигає детально проговорити мотив проживання втрати дитячими очима – цікаво буде глянути на її новенький підлітковий роман.

Читати тут

1IAxVD7j

Шів Рамдас And Now His Lordship Is Laughing: індійського письменника характеризують як автора антиколоніальної прози, і це оповідання – яскравий зразок. Апа, матріархиня маленького бенгальського села, славиться на всі околиці тим, що володіє прадавнім мистецтвом – вмовляти джутове волокно прийняти певну форму. Апа робить майже живих ляльок і журиться, що ремесло це вмирає, бо молодь вже таким не цікавиться. Може, з її онучка Нілеша виросте спадкоємець традиції? А, може, й ні, бо попереду великі випробування. І гнів місцевого губернатора, дружині котрого конче необхідна туземна забавка, може виявитися не найстрашнішою бідою. Шів Рамдас хвацьким порухом міксує магічний реалізм з політичними заявами, але простенька історія про опір упосліджених тут дає привід поговорити про не дуже відому в Європі сторінку індійської історії: Rice Denial Policy, що спричинила Бенгальський голод 1943 року. Тригер-ворнінг для українців: опис голоду стислий, але графічний, а тодішня політика британців дійсно місяцями нагадувала Голодомор.

Читати тут

Nightmaresen

Нібедіта Сен Ten Excerpts from an Annotated Bibliography on the Cannibal Women of Ratnabar Island: чесна номінація “Гуманітарний екстаз року”. Власне, вся суть офігенності у назві: це оповідання – десять пунктів анотованої бібліографії, за якою простежується не тільки драматична історія про конфлікт культур та трагедію людей, які дорослішали на нічийній землі між ними, але ще й дошкульна пародія на сучасні академічні тренди взагалі та постколоніальних та жіночих студій зокрема. На пункті “Досить вже тим західним феміністкам мені Крістеву під ніс тикати!” я вже плакала від розчулення.

Читати тут

Усі номінанти в усіх номінаціях – тут

А тепер до Г’юґо. Серед номінантів на цю премію – вже знайомі оповідання Френ Вайлд, Шіва Рамдаса та Нібедіти Сен. А інші три?

last

С.Л. Хуан As the Last I May Know: невиразно далекому майбутньому, як і невиразно близькому, погрожує всесвітня нестабільність та військові конфлікти. Оці-от останні точаться вже, схоже, не одне покоління, і в неназваній наддержаві перед президентами стає спокуса запустити ядерні ракети. Але панівний релігійний культ свого часу провернув цікавий хід конем: під кожну інаугурацію коди до цих ракет… вшивають в дитину. Мораль проста: хочеш вбити мільйони анонімних дітей – спочатку заріж оцю конкретну, яка супроводжує тебе всю каденцію. Власне, навколо нехитрого мотиву про мале й велике, благо для держави й загрозу життю однієї людини і точиться усе оповідання. Що там іще сховалося? Трохи дивного міксу східних та західних мотивів, трохи натуральної достоєвщини про сльозинку дитини, яка пише вірші (а якби не писала?), трохи ішіґуровщини і багато анґсту від політики Трампа.

Читати тут

blood

Ріверс Соломон Blood Is Another Word for Hunger: сезон постколоніальних мотивів підхоплює Ріверс Соломон (в яких між цьогорічними номінантами на ключові премії ще й повість на дотичну тему є – The Deep) і розвиває їх в тому ж напрямку, як і Шів Рамдас – через помсту. Одної ночі за часів Громадянської війни п’ятнадцятирічна рабиня Саллі вбиває всю родину своїх господарів – патер фамілія, власне, на війні, то вбиває вона жіноцтво. Але ота кривава лють, що спонукала Саллі до дій, змістила баланс світобудови, і дівчинка зненацька приводить до світу п’ять душ – але не нових, вона дає тіло колись померлим темношкірим – жертвам білих кривдників. І тепер Саллі треба зрозуміти, на що здатне її тіло, що з тим робити і як захистити своїх “діточок”. Як варіант – можна збільшити родину. Яким чином? Ви вже здогадалися. Вбити ще порційку-другу білих людей. Історія, що починається як притча про стихійну міць відплати, швидко перетворюється на болісну оповідь про готовність чи неготовність приймати наслідки власних вчинків, але так зрештою і не визначається – вона про земне чи про позамежне. Ідея “Хтонічна богиня як розгублений підліток” – блискуча, як сонечко, але стилістично й психологічно втілена вона не дуже: змішувати тру_казкові мотиви із суворим реалізмом часом непросто.

Читати тут

DoNotLookBack_Cover

Алікс Герроу Do Not Look Back, My Lion: антивоєнні мотиви теж далеко не відходили. Герроу зайшла з іншого боку: вона змалювала світ повсякденної війни очима дорослої жінки, яка не збирається розчулити інших, вона просто хоче спинити це хоча б для себе. Навіть, якщо для цього треба покинути тих, кого вона любить. І навіть, якщо не виходить – не можна відмовлятися від власного уявлення про правильне, навіть коли весь твій народ кричить у вухо: ти не права. Сюжетоутворююча особиста драма в цьому оповіданні загорнута в яскравий світ зі своєю дуальною релігією та специфічним укладом. Спойлер: “чоловік” і “жінка” тут соціальні ролі, а не гендерні. Еефа – чоловік, вона береже домашнє вогнище і виховує дітей своєї дружини – величної воїтельки, леворівної Талаан. Але навіть та, що не воює, а гоїть чужі рани, одного дня може сказати: досить, я більше за цими правилами не граю. От тільки всесвіт нечасто готовий одразу схилитися й погодитися.

Читати тут

Усі номінанти в усіх номінаціях – тут

“Отаке”. Якщо судити за оповіданнями, тренди сезону: емансипація пригноблених та упосліджених, антивоєнні та екологічні мотиви з дрібочками релігійної проблематики. І сімейні цінності – часом переосмислені, але куди ж без них.

А! І мій топ-3 (у довільному порядку):

  • Не озирайся, мій леве” – бо дуже сумовита інтонація і дуальні мотиви сподобалися.
  • І от в чому трюк” – бо таке штукарство-штукарство, що аж цікаво колупати, як воно зроблене.
  • Десять витягів…” – бо форма прекрасна, та й історія з-за неї визирає цікава – хороший вийшов би роман.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s