Форум вже майже завершився, час збирати каміння робити замовлення. Але спочатку треба з’ясувати, що саме замовляти з дорослої художньої літератури.

Пункт №1, найбажаніша й найочікуваніша новинка, – це, звісно, “Агенція “Незалежність” (НК-Богдан). Збірка з 30 фантастичних оповідань, де кожне розповідає про певну подію кожного року з 1991-го. Але під незвичним кутом: що як те, що ми пам’ятаємо – результат зусиль спеціальних агентів, а без їхньої допомоги все могло би піти за значно гіршим сценарієм? Збірку уклали Олег та Альона Сіліни із “Зоряної Фортеці“, авторський колектив – строкатий і дуже цікавий, і я там теж є. Обрала собі 2012-й рік, але писала… не зовсім про “Євро-2012”, хоча й про нього трохи є. Але центральний мотив “Справи про заблукалий потяг“: “Скільки філологів потрібно, щоб запобігти катастрофі на залізниці”. Трохи Пратчеттівських алюзій, трохи підморгувань європейським міфологіям і кілька пачок чипсів included.

А іще:

• ура, фанфари, дочекалися! Нарешті виходить заключна книжка про Варту Тарновецьку. Чекати на “Кров Будапешта” я почала ще до того, як “Артефакти Праги” прочитала, і от нарешті – ще трішечки і матимемо (АССА)

• і це не єдине продовження, яка вийшло/вийде друком цієї осені. На черзі другий том апокаліптичної трилогії Марґарет Етвуд (я дуже люблю “Рік Потопу“, тому страшенно тішуся його появі) та завершення першої трилогії Робін Гобб (КСД)

• 

• 

• КСД продовжує видавати Елену Ферранте, на черзі ще один її роман – у перекладі Мар’яни Прокопович

• Темпора заповн.є лакуни поміж українськими виданнями Ольги Токарчук – нарешті матимемо й “Дім дня, дім ночі“

• Віват і далі видає Дженніфер Вайнер, і це дуже круто, бо вона пише доволі нестандартний чикліт

• до речі, про чикліт – я давно не читала таких суперечливих відгуків, як на “Запізніле життя Емі Байлер” – роман про “відпустку” розлученої матері від родини (Віват)

• також виходить новий роман Євгенії Кононенко (Видавництво Анетти Антоненко)

• і ще разочок фанфари – на честь “Макової війни” Ребекки Кван – на поличці з орієнтальним фентезі українською стає вже не настільки сумно й самотньо (Жорж)

• ну і довгоочікувана несподіванка – нарешті! Нарешті українською виходить класичний горор, один зі стовпів неоготики, коротше кажучи – “Привид Дому на пагорбі” Ширлі Джексон. Натурально алілуя, бо це страшенно знаковий текст, розтягнутий на цитати (Жорж)