Укладати списки тематичного геловінського читання в моєму випадку штука доволі передчасна, бо маю дивну забавку – майже двомісячний читацький марафон The Darkest Reading, що триває від 31 жовтня по 22 грудня. До нього вже такі книжкові стосики назбиралися, що я два тижні себе по руках ляскаю, аби раніше за них не хапатися. Але раз вже така осінь картинно-гарна, день був сонячний і хочеться ще чогось яскравого, коротенько розкажу про кілька коміксів/графічних романів, що добре пасують до меланхолійного (не горорного!) містично-осіннього читання. Про деякі я вже згадувала, дещо – справжні хіти, але є й менш відомі перлинки.

Найочікуваваніший та найхітовіший геловінський мальопис – то, мабуть, “Ікла” Сари Андерсен, що українською видає Вовкулака. Збірка стріпів про непросте повсякденне життя яскравої парочки – вампірки та перевертня – з перших сторінок завойовує читачів м’яким, хай і чорнуватим гумором, впізнаваними ситуаціями і самим сюжетом – притиранням “свіжої” пари до звичок та дивацтв одне одного. А яке там ошшатне видання! (Маю оригінал, але українське обіцяли зробити аналогічним).

Що ще можна почитати не дуже страшного, але колоритного:

• американський підлітковий хіт Pumpkinheads – гарбузик (в хорошому сенсі слова!) творчої співпраці Рейнбоу Ровелл та Фейт Ерін Гікс – простеньку історію про один день на осінньому ярмарку, впродовж якого двом друзям доводиться прийняти думку про те, що диинство майже позаду і наступна зупинка – дорослішання. Яскрава картинка, осінні забавки, ще осінніші смаколики й неодмінний лабіринт – все в програмі

• Mooncakes – більш романтична оповідка про вже не просто дружбу юної відьмочки та небірного перевертня, котрим треба зібратися із силами і перебороти… ну, скажімо так, прокляття, яке спіткало ідилічне американське містечко. Усі атрибути осінньої атмосфери додаються. А для книголюбів – кілька кулсторі з життя й роботи тематичної вікканської книгарні

• якщо душа просить чогось сумнішого й ліричнішого – непоганим варіантом стане дилогія Sheets та Delicates, що розповідає про Марджорі, яка тяжко переживає смерть матері, в пам’ять про неї опікується сімейним бізнесом – маленькою місцевою праленькою – і раптом починає помічати, що з простирадлами в них коїться щось не те. Перший з цих графічних романів зосереджується на темі переживання втрати, другий – прийняття власної та чужої інакшості. Але кожен з них буквалізує той самий мем про “привидів в простирадлах”. Потойбіччя тут дуже колоритне

• 

• 

• набагато серйозніше тему “привид як метафора душевного стану” розглядає Айві Ноель Вейр в Archival Quality. Селеста – головна героїня графічного роману – втрачає роботу після важкого нападу тривожного розладу. І єдина вакансія, куди їй вдається влаштуватися – архивісткою до дуже дивного приватного музеї, що спеціалізується на медичний історії. Симпатичний молодий колектив, житло надається,робота спокійна… Що тут може піти не так? Та щось таке, коли починають снитися вперті жахіття про геть юну пацієнтку психіатрічної лікарні, а навколо – відбуватися якась чортівня. Загалом “Архівна якість” могла б стати зразковим герметичним горором, коли неясно, що відбувається насправді, а що – в голові не дуже стабільної героїні, але авторці історія про жертв каральної психіатрії потрібна переважно для того, щоб поговорити про іншування і цькування нейронетипових людей, містика в цьому випадку радше роль бога з машини виконує, хоча ніде правди діти – є там кілька дуже моторошних епізодів

• а коли вже закортіло почитати/подивитися щось геть божевільне, в пригоді стануть Bloodlust & Bonnets Емілі Мак-Ґаверн. Пам’ятаєте “Гордість і упередження і зомбі“? Уявіть собі десь плюс-мінус те ж саме, тільки з вампірами та принциповою відмовою триматися берега. Британська коміксистка збирає до купи всі можливі й неможливі тропи класичної готики та романтизму й сплітає з них абсурдистський пригодницький сюжет класу “Нє, ну ви ж не можете це всерйоз?.. А, ладно, можете!”. Зате, богинечко, яка тут пародія на Байрона – це щось феєричне!

Що ж, трохи пригадала прикольне читання, попереду – новий марафон. Як і торік, щотижня (постараюся по неділях) звітуватиму, як воно – читати містику, горори, мрачнячкові детективи, мрячнячкову соціалочку, нуари, казки про привидів і багато-багато-багато фентезі – що темнішого, то краще.