Мій читацький 2022-й. Статистика, діаграми й топ видавництв

Читацький 2022-й – це дуже химерний й дуже не-читацький рік, коли навіть вигадані світи стали кепським прихистком від реальності. Але, попри все, після першого весняного шоку мені вдалося так-сяк налагодити читання – не в звичних масштабах, та й читалося переважно щось таке, на чому легко сконцентрувати увагу: комікси, дитячі книжки, оповідання й короткі повісті, а ще – любовні романи, бо любовні романи – це той прекрасний жанр, де наприкінці в героїв обов’язково має бути все гаразд. Хай там як, але щось воно вийшло – трохи позорнувате, та яке вже є.

А далі – діаграми!

В одвічній та безперспективній боротьбі між художньою й нехудожньою літературою знову із запасом переміг фікшен. Можна було б навіть не згадувати.

А ще мені здавалося, що в стресі я тягнутимуся до знайомих та перевірених авторок, а ні – відкриття, як завше, взяли гору. Але у багатьох “старих знайомців” я все ж не по одній книжці читала.

Ну а якщо говорити про новизну самих книжок, то тут – без варіантів. Була лемінгом, що ганяється за новинками – ним і залишилась. Серед усіх років найпопулярнішим виявився 2021 – аж 29 книжок. А, скажімо, книжок, старших за ХХ століття, я взагалі торік не читала. То ясно, який саме період перемагає на діаграмці, але треба сказать, що перші два роки нового десятиліття складають попередньому вже непогану конкуренцію.

Ну і гендерний розподіл не підводить – пишіть, любі авторки, а я вас читатиму з превеликим задоволенням!

З мовою читання все було дуже нудно. Українською я прочитала менше, ніж торік, англійською – плюс-мінус стільки ж, а от з чимось екзотичнішим не склалося. І то враховуючи, що добрі люди дарували мені й книжки іспанською, і польською, але… не вийшло. Тому так:

Ще один цікавий показник, який я раніше лінувалась виділяти – носій. 2022 року я ганебно мало слухала, зате більше звичного читала в електронках. По-перше, мені подарували “синенький кіндл” (тм), і він прекрасний. По-друге, я на півроку розлучалася зі своєю бібліотекою, тож старі запаси перетворилися на ще старіші. По-третє, широкомасштабне вторгнення та паперова криза призвели до того, що українські видавці стали робити більше електронок, і я дуже їм вдячна. Особливо, коли йдеться про разове жанрове читання.

Ну і з українськими видавництвами вийшло просто: хто робив електронки – той і в “дамках”. А, ще варіант – видавати манґу. Загалом я читала книжки від 27 українських видавництв.

Однокнижковими” видавництвами торік були:

  • The Will
  • А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
  • Артбукс
  • Білка (читала вперше)
  • Вовкулака
  • Їжак
  • Мальопус
  • Наш Формат
  • НК-Богдан
  • Портал
  • Сафран
  • Темпора
  • Читаріум
  • Чорні вівці
  • Школа

А отакі стовпчики вибудували інші видавництва (АнАн – це кодове скорочення для Видавництва Анетти Антоненко):

Щось таке. Не ризикну загадувати, що цьогоріч буде краще – сильно не факт.

4 thoughts on “Мій читацький 2022-й. Статистика, діаграми й топ видавництв

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s