Сабж короткий, що той лютий. Але зафіксувати свіжеобіцяне треба, хоча дещо з цих книжок вийде лише в березні. Просто наступний вішлист буде “під Арсенал” – красивий й розлогий, сподіваюся.
Хоча ті сподівання трохи засмутилися. Участь (навіть така куца, як моя) в #bookchallenge_ua змусила нарешті розкрити очі й побачити неприємне: українські видавці мене не люблять 🙂 Основні поклади мого читання складає сучасна перекладна література. Так от: з перекладами книжок, написаних жінками – і то не лише стандартно-мелодраматичних, а цікавого мейнстримного та преміального сегментів (я чемна, я мовчу про цікавезні sf&f останніх десяти-п’ятнадцяти років чи ті ж таки “жіночі” модні скандинавські та британські детективи) – все дуже-дуже сумно. Своєрідним зрізом може попрацювати перелік пропозицій, поданих із надією на державну підтримку за програмою “Українська книга”. Із дитячою парафією там ще все більш чи менш пристойно (“Астролябія” думає видати Беатрис Поттер!), із дорослою – сум і зубожіння. Нє, цікавих проектів вдосталь (переглядаючи те, що запланувало собі “Фоліо”, ледь слиною не вдушилася), але щось воно трохи не те. Збиратиму на пам’ятник тим видавцям, які насміляться видавати українською хоча б Етвуд! Та де там.
Але годі про сумне. Здається, у мене майже з’явилося улюблене маленьке видавництво. Бо “Видавництво Анетти Антоненко” обіцяє одразу дві класні книжки.
Збірку Ісабель Альєнде (уже маю книжечку)…
… та чудовий маленький роман Кларісе Ліспектор.
Фух, хоч десь щось зрушило!
У “Видавництва Старого Лева” можна придивитися трохи дорослого укрсучліту і трохи дитячо-підліткового.
Наприклад, збірку Людмили Таран.
Або ж ще одну підліткову _проблемну_ книжку про дітей у лікарні– Оксани Лущевської цього разу.
Що ще? Здається, нічого. А! КСД визирнув в бік модної англійки Джоджо Моєс (купила, прочитала, про книжку написала).
My momma always said, що вона нічьо так. Але якраз такі сюжети мені не подобаються. Чи взяти, чи почекати – а раптом “Корабель наречених” перекладуть, там ніби сюжет привабливіший… PS: ризикнула й купила – пост про неї.
перші дві тоже захотіла, а от останню навіть би й не глянула – обкладинка мені надто попсово виглядає, авторка невідома, але от перше враження – звичайнісінький любовний романчик з категорії бульварного читання…. хай не ображаються всі дотичні до книжки, просто якісь такі в мене асоціації)
ПодобаєтьсяПодобається
вони, до речі, ображаються – десь в соцмережах бачила. кажуть, що схожа на оригінальну, але в оригінальної така ж колористика, але не настільки перевантажена картинка )
ПодобаєтьсяВподобано 1 особа
йой, прикро, але так вже мені є… що ж поробиш
ПодобаєтьсяПодобається