Коли я тільки-но запустила в ефір свій маленький флешмоб – подорож через книжки – то була впевнена, що прогресуватиму дуже швидко. До наступного випуску лишалося навіть не п’ятнадцять, як планувалося спочатку, а 13 нових країн, де відбувалася би дія книжок, повсякдення читання у мене доволі розмаїте, де ж може ховатися проблема? Проблема ховалася, мабуть, таки в #YakabooBingo і необхідності ретельно добирати читання за іншими ознаками. Але минуло дві третини року – і флешмобний список доповз до омріяної позначки “30 країн”.

Що ж у нас додалося до попередніх 17? Ще Європа, дрібочка Азії, і Африка вже схожа на work in progress, а от з Америками якось сумно.

Австралія та Океанія:

• до власне Австралії додалася теж цілком передбачувана Нова Зеландія – варіанти можливі, але запишу “Землю белых облаков” – одна з книжок с величенької саги німецької письменниці Сари Ларк, яка любить колупати тему різноманітних іммігрантів до Країни Довгої Хмари.

Азія:

• без сюрпризів – Японія. Японію закрив Харукі Муракамі (теж без сюрпризів, дійсно) із “Безбарвним Цкуру Тадзакі та роками його прощі“. А можна було б цю книжку за Фінляндію зарахувати, ну але нехай.
• а от де сюрприз, то це в Омані. Несподіваний лот принесла історично-пригодницька мелодрама “Девушка из Англии” Кетрін Вебб – про два покоління дослідниць аравійських пустель.

Африка:

• з Африкою сильно покращало. По-перше, тут з’явилася передбачувана Ботсвана. Чому Ботсвана передбачувана? Тому що я продовжую потроху читати цикл Александра МакКол Сміта про Мма Рамотсве. Оце були “Слезы жирафа“.
• по-друге, додалася Ангола. Тут все по-чесному і автор – анголець, а книжка про Луанду. Про A General Theory of Oblivion Жозе Едуардо Аґуалузи я вже не раз згадувала.
• і третій пункт теж не страшенно екзотичний – Нігерія. У Нігерії відбувається дія “Рибалок” Чіґозі Обіоми.

Європа:

• У Європі додалося менше пунктів, ніж могло би, але трохи є. Є Німеччина, причому мальована, бо це “Ліндберґ” – чудова книжка про мишеня-летуна.
• ще є Греція – саме її, а не Іспанію я виколупала із “Гарячого молока” Дебори Леві (про книжку є пост).
• є і Данія – її забезпечив популярний затишний нонфікшен – “Маленька книга Хюґе“.
• є Росія – несподівано прочиталася “Полынная ёлка” – дитяча книжечка (просто-таки для садочкового віку) про репресованих радянських німців.
• є Боснія разом із знаковим “Сараєвом для початківців” Озрена Кебо.
• і є Чехія, де вчасно трапилася “У темряву” Анни Болавої – химерно-неприємна книжка про літо та хворобу.

Південна Америка:

• по нулях.

Північна Америка (почувається лиш трішечки краще):

• за все свіженьке працює поки що лише Гаїті – тут згодився “Остров в глубинах моря” Ісабель Альєнде – про повстання, революцію та втечу французьких аристократів-рабовласників до Луїзіани.

Наразі це все. Дуже хочеться вірити, що третій випуск (тобто, коли моє читання дошкандибає до 45 країн) з’явиться раніше, аніж за півроку. У великі челенджі я вже не встрягаю, то шанс іще є. Більш-менш популярних країн має стати. А от з 46 до 60 пункту подорож уже буде значно складнішою.