Минає березень, за вікном сніг та мінус сім, а в мене раптово відросли лапки. Себто несподіваний блок на написання притомних книжковідгуків. Воно, звісно, причини очевидні: погода, авітаміноз та дуже складний період на роботі (цей, на щастя, вже майже позаду). Ну, але треба якось цей блок знімати, тому сьогодні почну з мотиваційних картинок. У цій ролі – обкладинки прийдешніх книжок. У повітрі вже повіяло Арсеналом, анонси стають все цікавішими, тому за місяць назбиралося всякого: і такого, що випадково пропустила, і такого, що переоцінила, і вирішила – “Так, мені воно треба”, і такого, що так кортить прочитати якнайшвидше, що воно вже, чесно кажучи, в передзамовленнях мотиляється.

А це у нас…

• нова Ліян Моріарті. Тут дивно склалося: я собі спокійно прочитала минулої осені “Велику маленьку брехню“. Захопливо, атмосферно, симпатично – гарне відпочинкове читання з мораллю та уроками з побутової психології. Потім за два-три тижні натрапила на “Таємницю мого чоловіка“. Вердикт приблизно той самий,  а заразом звернула увагу, що письменниця оперує сталим набором сюжетних і (а це навіть важливіше) персонажних кубиків. І от поки  неквапливо вирішувала, що це – стабільність стилю чи вторинність, КМ-Букс запустили в передпродаж “Три бажання“. Міркування знесло миттю – наступного дня замовлення наче само себе оформило, сидимо тепер… чекаємо. Оце і є магія направду цікавого читання (дочекалася).

• а ще є гаряча шотландська новинка, яку цієї зими масово читала моя ГудРідз-стрічка. Як ідейний лемінг людина, яка любить складати власну думку про популярні новинки, я вже чесно зібралася читати про “Елеанор Оліфант” англійською. Аж раптом КСД здивували анонсом. Ну ок. Тільки вихід книжки вже кілька разів відкладали, я ж квартальний анонс оформити не можу (теж дочекалася, уже є пост про книжку)!

Оці книжки у мене точно будуть (сподіваюся, що скоро, а ще дуже хотілося би…

• У першу і головну чергу – нову книжку про туконі. Бо туконі – це любов (книжку вже маю, про любов – в деталях в окремому пості).

Далі у програмі – з художнього.

• Нова Ліспектор – Ліспектор треба хапати (вхопила).

• Ще від Видавництва Анетти Антоненко – дві відомі канадські книжки – про біженців з В’єтнаму (маю книжку)

• та про… для спрощення скажемо, що про книжки (і цю також).

• Новий роман Еліс Гоффман – завжди цікаво перевірити, чи працює все ще у нас правило пунктиру “Подобається – Не подобається” (“Шлюб протилежностей” сподобався, тому прогноз не дуже).

• Інше від Фабули – історичний роман…

• і ще один сімейний трилер.

• А Рідна мова занонсувала уже дорослий текст Наріне Абґарян. Читала “З неба впало три яблука” кілька років тому, але це цілком перечитабельний текст (писала про роман отут).

А ще хочеться прочитати нетрадиційно багато нехудожнього.

• По-перше, вкотре тішуся, що більшає книжок про видатних книжок. Особливо, коли дитячих. І тим паче – на українському матеріалі.

• По-друге, ArtHuss знайшли, чим пройняти мою загалом байдужу до навколомистецьких видань душу. Книжкою про художниць, звичайно ж! (Ура, маю книжечку!) Отут про неї докладно.

• По-третє, час придивитися до серії “Два кольори” – а тут і тема цікава, і книжка співавторська (з нонфікшену від Анетти Антоненко найгарячіша для мене новинка – це черговий Шивельбуш, але Шивельбуш не відповідає умовам завдання). І цю маю.

• В-четверте, Наш Формат атакує. “Економіку бідності” я вже бачила у продажу, але от зараз чомусь вирішила, що мені її дуже треба. Дивовижно, де я – а де економічні видання! Ну, але таку-сяку підготовку маю, плюс є, є питання до проблематики – гендерноорієнтовані в тому числі. А раптом автори мають на них відповіді?

• “Між двох вогнів” вийде аж у травні, то до цього часу можна визначитися, чи точно варто… Тут уже інша ситуація: проблематика – сто відсотків моя, а от щодо характеру та формату її книжкового втілення не впевнена. Треба дивитися (обов’язково подивлюся, бо книжка вже є).

• А це взагалі несподівана книжка. Так, авторка жінка, але герой – і близько ні 🙂 Буду чесною: спонсор появи “Героя імперії” у вішлисті – канадський детективний серіал Murdoch Mysteries. Його дія відбувається наприкінці ХІХ – самому початку ХХ століття, і в шостому сезоні є серія про дуже молодого та феєрично кумедного Вінстона Черчилля. Він мав у Канаді “гастролі” якраз у форматі “Героя Імперії”. І як тепер не почитати про те, яким він тоді був не у комедійно-детективній версії?

Наразі все, а ще точно буде… Арсенал же! Не аж так скоро, як хотілося б, але все ж.