Мій книжковий “авітаміноз” не вщухає і потребує додаткової моральної підтримки. Саме тому вирішила, що початок весни (сподіваюся, що це нарешті початок) – чудовий час для того, щоби трохи скорегувати правила гри. Коли я затівала #ЗКнижкоюНавколоСвіту, то гадала, що звіти щоп’ятнадцять країн – це цілком ок варіант. Кінець кінцем вийшло так, що перший та другий випуски розділяло більш як півроку. Це не діло! Тому сьогодні буде третій випуск, але відвіданих читацькою уявою країн наразі не 45, а лише 40. Десятка країн на випуск – ближчий до робочого варіант, особливо зважаючи на те, що майже всі очевидні варіанти уже вичерпано.

Третій випуск мапи має отакий вигляд – густіше помалювало Європу і… Майже всі досягнення на цьому скінчилися. Але не все так страшно, серед оновлень є, є цікаві країни, просто вони мають не дуже виразний масштаб. Що ж додалося:

Австралія та Океанія:

• +1, зате який! Моя радість, моя бубочка, країна моєї мрії з малих років. Французька Полінезія, тобто. Причому не передбачуваний Таїті, а Маркізькі острови. Спонсор цього пункту – “Фату-Хіва“. Мою радість від того, що Гєрдал з’явився українською, не передати словами, але, може, ще якось спробую зартикулювати.

Азія:

• тут теж негусто, зате варіант, який можна було б використати на користь трьох країн. Проте переміг найпростіший вибір – Азербайджан. У березні я нарешті прочитала “Алі та Ніно“, то тепер і на Кавказі є кольорова зона.

Африка:

• інтенсивність наростає, тут уже дві країни додалося. Перша з них Алжир. Він з’явився на читацькій мапі завдяки графічному роману про одну балакучу тварину –  тобто The Rabbi’s Cat.
• а друга цятка на совісті Джеральда Даррела. “Гончаки Бафуту” – це Камерун, а Даррела українською нам треба більше, більше – шикарний був би спонсор для оцього проекту.

Європа:

• і майже весь вогонь останніх місяців пішов на Європу. З легких варіантів там лишилася тільки Італія, зате все ще багато дрібноти. Ну, але до кола помальованих долучилася, по-перше, Болгарія. Позначити пташечкою батьківщину предків дозволив “Природний роман” Ґеорґі Ґосподинова.
• по-друге, лишаємося на Балканах. Там тепер ще є Сербія – завдяки тій самій серії від Темпори, тільки у цьому випадку – “Перелюбникам” Віди Оґнєнович.
• піднімаємося мапою вгору. По-третє – це Угорщина, її подарував “Штайнгоф” Кароли Ганссон.
• беремо вліво. Четверта пташечка – Іспанія. Нарешті Іспанія, її можна було б цього року кількома книжками закрити. Але беремо детектив-“абориген” – “Убийства на фоне глянца” Алісії Хіменес-Бартлет.
• а тепер прямуємо на північ. Тут є Норвегія, причому Норвегія казкова – вирішила закрити пункт через “Солнце и луна, лед и снег” Джессіки Дей-Джордж. Нечастий випадок, коли дія ретелінгу відбувається нехай у казковій, але цілком конкретній країни. Розгадка проста. Американська письменниця – фанатка Норвегії, вивчала в університеті норвезьку філологію і цю казку взялася переказувати недаремно.
• і остання книжка із сьогоднішньої десятки допомогла з Фінляндією. Нічого несподіваного, “Виючий мірошник” Арто Паасилінни.

Південна Америка:

• по нулях.

Північна Америка:

• аналогічно.

Фух, поки що все. Маю намітки на ще дві-три країни, але подальша подорож буде цікавою.