Дитяча хвилинка. Harriet the Invincible

Що робити, якщо ви читали “Принцеса + Принцеса” і вам здалося, що комікс якось надто швидко закінчився? Чи якщо вам подобаються ретелінги і хотілося б частіше читати кумедні перекази улюблених казок? Чи ви фанатієте від гризунів і теж вірите, що маленькі пухнастики ще зможуть врятувати нам всім світ? Відповідь на всі ці питання ще кілька років тому дала американська письменниця й ілюстраторка Урсула Вернон. Вона написала казку про відважну принцесу з поважного хом’яцького роду. А потім ще одну. І ще. І от нині їх вже шість. Але сьогодні – лише про першеньку.

DSCN9805

Колись давно у далекому королівстві народилася довгоочікувана спадкоємиця трону – премила принцеса Гаррієт. Подальші події спрогнозувати не складно: на хрестини забули запросити злу фею-щурицю, прокляття, вере… ні, не веретено, колесо, ні, не від прядки, звичайне хом’ячине колесо – і всі обов’язкові діла. У свій дванадцятий день народження принцеса мусить заснути вічним сном, поки принц її не розбудить. Що буде після – всі знають заздалегідь. Але що має бути перед тим?

Любов до Harriet the Invincible спіткала мене на третій сторінці. Оцій.

DSCN9807

Маленька саркастична принцеса, яка прагне не принцесовості, а пригод – що може буде милішим? По-перше, принцеса виявиться хом’ячкою, а це +120 до мімімішності. По-друге, Урсула Вернон знаходить в цілковито традиційному сюжеті маленьку майже юридичну лакуну. Якщо принцеса мусить заснути вічним сном – і ніяк інакше, чи не робить це її невразливою і нездоланною до того дня, коли мусить реалізуватися прокляття? Робить, робить! – відповідають нам авторка та її героїня. Отже до дванадцятого дня народження принцесу Гаррієт не може вбити ніщо й ніхто. Тому вона сідає на бойову перепілку Мамфрі і пускається берега: пірнає зі скель, як то заведено в порядних лемінгових родинах, вбиває Велет-Котів, вистежує драконів, перетворюється на Ту Саму Сумнозвісну Принцесу Гаррієт Котру Ніхто Цілувати Не Захоче й невпинно шукає спосіб перебороти прокляття в перерві між іншими пригодами. Що характерно – знаходить. Але з цього все тільки починається.

DSCN9810

Урсула Вернон схопила оберемок розповсюджених казок, зліпила їх разом і спекла з цього дещо дуже дивне, але неймовірно симпатичне. Стандартна оповідка про Сплячу Красуню зі спецефектами розширює межі, визначає химерний, але по-своєму логічний, світ і ставить перед читачами цікаві питання. Якою є роль принцеси – і в королівстві, і в казковому наративі? Що робить героя героєм, а героїню героїнею? Чи має принцеса бути меланхолійною няшечкою в сукенці? А просто приємною людиною, перепрошую, твариною? Маленька Гаррієт – заноза в дупі і особа доволі неприємна – ще б пак, з таким дитинством! Але протягом двохсот з гаком сторінок письменниця пояснює, що пригоди – це ще не все, що добро навіть з іклами та пазурами має пам’ятати, чим воно відрізняється від зла, що несправедливість – вона поруч і від ментального зусилля в повітрі не розчиняється. Окрім цих майже філософських питань, Урсула Вернон ще ураганом несеться крізь гендерні стереотипи та торкається соціальних проблем. Скажімо, тут теж є свій принц-невдаха. Але він такий не тому, що незграба від народження чи злі феміністки не дозволяють писати героїчних принців в дитячих книжках – тут все просто: “У нас бідне королівство. Ми ніколи не могли собі дозволити верхову перепілку”.

У всіх героїв тут є передісторія, мотиви та прагнення. Навіть у злої феї. І у батьків Гаррієт з їхньою гіперопікою проблемного чада. І в родини невдатного принца Вілбура. І у тих принців, які відмовилися допомогти Гаррієт в біді, бо “ну її в пень – ту самашедшу” (не те, що б я з ними не погоджувалася). І в перепілки Мамфрі, і в гідри Головастички, а яка тут шикарна карга-морська свинка (карга – це не про вдачу, це відьомське звання) – словами не передати!

DSCN9811

Що ще? Як на мій дорослий смак, тут трохи зависока концентрація пригод – але це компенсується “писаночками” й жартами, розрахованими на старшу аудиторію. А от гризунячої специфіки навпаки – замало. Вона тут є, але від серії під назвою “Принцеса-хом’ячка” очікуєш більшого. А загалом це дуже весела і доста повчальна історія про те, що принцеси й принци бувають різними. У тому числі – не такими, як від очікують батьки, королівство і навіть читачі. Тема Інакшості та прийняття себе нині для західної дитячої літератури нині є провідної. Але “Гаррієт Нездоланна” поряд з конкурентами почувається цілком упевнено. Бо кумедна, бо ретелінг, бо хом’яки, а ще тут дуже класні ілюстрації та коміксові вставки. Хотілося б, щоб і на українському ринку таких видань побільшало. І, gosh, я б це з насолодою переклала, там же є хом’яки!


Лайкнути пост гривнею на нові книжки можна за посиланням

DSCN9808

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s