Україна вже майже два місяці просиділа на карантині, в книжковій галузі – неприємне затишшя перед потенційно жорстокою бурею… а як же нові книжечки? З попереднім вішлистом я “встигла” якраз під початок офіційного карантину, і спочатку скидалося на те, що наступного доведеться чекати дуже довго, бо все завмерло. Але ні, після адаптаційних перших тижнів видавництва почали-таки потроху радувати нас анонсами. І деякі з них – ну дуже очікувані.

То на що впало око цього разу?

Головна новин(к)а сезону – це літературна есеїстика. У Ганни Улюри виходить нова книжка, і цього разу вона – про письменниць. Аж 113 одразу. І з ілюстраціями Крістіни Золотарьової. Це форменне ААААААА, і захопленому біганню стелею заважає тільки одне. Це ж ArtHuss, їхні книжки, на жаль, навіть з передпродажною знижкою не вписуються в купівельні параметри моїх різко схудлих карантинних статків. Але знижка справді хороша, рекомендую. (Ура книжка в мене є!)

А далі у нас:

• Марина Гримич анонсувала сиквел торішньої “Клавки” – цього разу про 1960-ті та Клавчиного сина Юру. Гарно написаної історичної белетристики у нас катма, тому чекаю дуже-дуже.

• під час карантину самопрезентувалося нове видавництво Портал – воно спеціалізуватиметься на дитячій та підлітковій літературі українських авторок та авторів і збирається приділяти велику увагу нонфікшену та освітньому фікшену – з аудиторією від найменших до підлітків. Підлітковий асортимент наразі представлений найгірше, але дещо цікаве таке трапилося – книжка про те, що таке демографія, для середнього шкільного віку.

• до речі, про продовження. ВСЛ нарешті випустили другий том кумедних поневірянь Бріджит Джонс! Ура! Швидше б третій – я тільки його раніш не читала.

• Віват пообіцяв видати японську книжку, що нещодавно прогриміла на англомовному ринку (от тільки я ще знайшла, чи з японської перекладали)…

• а ще – зненацька! дитячу книжку якраз для моєї занепалої колекції номінантів на Міфопоетичну премію! Про малу драконицю, яка перетворилася на людську дівчинку.

• тему дитячого фентезі – тільки цього разу класичного – підхоплює Наірі. Нетфліксівський серіал мене поки що не спокусив, але на першоджерело глянути цікаво – нідерландське фентезі у нас нечастий гість.

• Після першої кулі, яку запустив Наш Формат, за пулітцерівську лавреатку Енн Тайлер взялася Фабула. У мене з текстами цієї американської письменниці непрості стосунки, але я trying. А “Турист мимоволі” – один з найвідоміших її романів.

• тему дитячого пізнавального нонфікшена продовжує ВСЛ – після біографії Марі Кюрі у них виходить ще й книжка про Фріду Кало.

• а Жорж запустив цікавий “межовий” проєкт – цикл книжок трьох британських письменниць, які розповідають про один і той самий будинок в різні часи – і його малих мешканок, зрозуміло. Першими виходять книжки про юних суфражисток та музиканток XVIII століття.

• а, і про Жорж: ще одна відверто дитяча книжка в нинішньому вішлисті – пригодницька казка про… горностая. Імовірно, вона надто дитяча навіть для моїх заточених на підліткове читання смаків, але ж це книжка про маленьке звірятко! А ще людина, чиєму смаку я дуже довіряю схарактеризувала її як “Милота”.

• і ще трішечки нестандартного. Темпора випускає збірку “казок для дорослих” Марини Смагіної. Про український Південь. Алілуя! Репрезентації плюс-мінус рідних країв мені в українській літературі страшенно бракує.

• а НК-Богдан показало обкладинку збірки химерних казок молодої хорватської письменниці Міли Павічевич.

“Отаке”. Наче й небагато, але є дуже спокусливі варіанти.