Географія читання-2020. Півроку минуло

У другому кварталі (божечки, як це бюрократично звучить!) я так захопилася зоряно-смугастою епопеєю, що на географію читання сил вже не стало. Якщо чесно, там ще один несподіваний читацький фактор доклався, але про нього трохи пізніше. А наразі картина читацьких мандрів – не прям-таки сумна, але не дуже задовільна.

За три останні місяці до цьогорічної мапи додалося тільки чотири країни. Зате, можна сказати, майже не банальні.

geo-2020-2

До попередньої десятки доєдналися:

  • Антигуа і Барбуда – мій золотенький пункт, перлинка і рідкість. За це досягнення треба подякувати Джамейці Кінкейд – власне, це я A Small Island читала.
  • Ізраїль – не те, щоб прямо рідкість, але не кожного року трапляється. Цього разу його забезпечили автори графічного роману за мотивами щоденника Анни Франк.
  • Нова Зеландія – як і минулого року, основний двигун появи далекої країни у списку – дитячі графічні романи Кейті О’Нілл. Нині це “Бухта водорога” була.
  • Філіппіни – тут вкотре допомагає Рін Чупеко, а я нарешті прочитала “Коваля душ” – продовження “Кістяної відьми“.

“Отаке”. Про перегони краще зайвий раз не згадувати, там у США така фора, що аж очі пече.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s