Літо – час книжкового затишшя, традиційна прірва спокою, перетравлювання арсенальних закупів та моральної підготовки до форумних. Цього року з Арсеналом сталася пандемія, видавці анонсували, схоже, навіть не чверть від того, що планували були, і перспективи Букфоруму оповити вірусним туманцем. Але за майже два місяці від попереднього вішлиста деякі симпатичні анонси таки з’явилися. Включно з локально-епохальним.

Більша частина з цікавих мені книжок, які щойно вийшли чи от-от готові піти в друк, – це цілковито собі “літні бестселери” в розумінні західного ринку. Детективи, інші жанри сюжетної прози, легкий пізнавальний нонфікшен, оце от усе.

У КМ-Букс згадали, що вже кілька років не видавали нічого з Ліян Моріарті. І нарешті надрукували той її роман, що мене цікавив найбільше (як “Велику маленьку брехню” не рахувати). Уже маю книжку – відгук осьо.

У ВСЛ вийшов іронічний товстунець Катажини Ґрохолі – давно її українською не звучало.

КСД підхопився видавати позасерійну Аґату Крісті – уже вийшов “Чалий кінь” (і я його навіть придбала), на черзі – єдиний уповні історичний детектив її величності – про душогубство в Давньому Єгипті (і цей прихопила).

Ще там анонсували чергову книжку Джоджо Мойєс (щось її твори почали “кулеметити” і це на користь не йде, два попередні – “Подаруй мені зірку” та “Срібну затоку” – перекладало по двоє людей і… краще б ні)…

… та (і це зненацька!) новелізацію “Лабіринту Фавна“. Я – сильно не фанатка практики як такої, але тут співавторкою виступила Корнелія Функе – а це аргумент! Цікаво, чи міститиме українське видання оригінальні ілюстрації, бо вони дуже важливі (вже купила книжечку).

Рубрику “Ледь не прочитала англійською” вже час перейменовувати на “Віват спішить на порятунок!”. Цього разу я не встигла прочитати “Дім на краю ночі” Кетрін Беннер, корим кілька років тому колективно захоплювалася моя ГудРідз-стрічка. Виявилося, що не дарма зволікала, он яка гарна книжка мусить бути!

І ще одна приємна несподіванка – в Україні продовжать видавати книжки англійської трилерниці Рут Веа. Наш Формат був зламався на “У лісі-лісі темному“, а тут Рідна мова авторку “вдочерила”, підготувала до друку торішній “Поворот ключа” (переосмислення класичної повісті Генрі Джеймса в дусі нових технологій) та ще й натякнула, що продовжить видавати письменницю й далі. І головне! Рідкісний випадок – зміна видавництва-правовласника не спровокувала заміну “руки”. У цій книжці, як і в попередній, перекладачкою вказана Оксана Дятел.

З художньою літературою наче все, тепер переходимо до ноніфікшену.

Pabulum анонсував симпатичний наукпоп про функціонування людської пам’яті. Із селфхелп-елементами, щоправда, але з виду книжка дуже симпатична.

А Yakaboo Publishing видає книжку про функціонування… книжок. Як вмістилища літер, як артефакту, як технології. Ммм, спокусливо.

І нарешті в КМ-Букс щойно вийшла книжка… ви не повірите, теж про функціонування. Найдавніших міст. Авторка-археологиня розповідає, як вона та її колеги копали найстарші поселення міського типу й усвідомлювали, що за чотири-вісім тисяч років штиб міського життя змінився значно менше, ніж нам  може здатися (книжка вже є, ось на неї відгук).

Можна було в-четверте сказати чарівне слово “функціонування”, бо цього разу йдеться про те, яку роль в культурі та історії відігравали кольори. Кассія Сент-Клер написала книжку про барви, відтінки та речовини, що є їхніми джерелами. Книжку про те, чому деякі кольори стали символом престижу та багатства, а інші так скніли під плінтусом, що на них навіть сумптуарні закони не поширювалися. Книжку про жадібність, пиху, хіть та марноту, книжку про наукові досягнення, культурні прориви та сумлінну багатостолітню працю. Вона розповіла про найдорожчу фарбу венеціанських пейзажистів та те, як пісочно-коричневий хакі рятував життя, про підступ ясно-зелених тонів та науково-коректний відтінок  кротового хутречка, про те, чому святі в середньовічних манускриптах перетворилися на інопланетян, і як Людовик XVI намагався кпинами спинити шопоголізм Марії-Антуанетти. Британська журналістка розповіла про 75 барв, і я можу розводитися про всі 75 дуже, дуже довго. Єп. Пані та панове, нарешті запустили передзамовлення на мій перший офіційний переклад. Щастя, радість, несамовиті танці.