Завершується вересень, час підбивати тримісячні підсумки читання, а… Ні-ні, підбивати плюс-мінус є що. Але пишатися все ще рано. Попередні три місяці моє читання мандрувало країнами другого ешелону: варіанти не найочевидніші, але такі, що майже кожного року трапляються.

До попередніх 14 пунктів додалося ще 6, тож це практично пост-ювілей.

Отака тепер мапа. Побільшало замальованого в Азії і перша “плямка” в Африці:

Які країни додалися порівняно з минулим разом:

• Ірландія. Я долучилася до перегонів “Прочитай “Нормальних людей” щойно вийдуть”. Прочитала.
• Китай. А це був “антишпигунський” роман Май Дзя “Дешифрувати“, що його торік Сафран видав.
• Малайзія. Нічого несподіваного, у Цзень Чо нова повість вийшла.
• Нігерія. Кинула оком на минулорічний довгий список Букера. Тобто на My Sister, the Serial Killer.
• Хорватія. А тут стали в пригоді есеї Славенки Дракуліч “Як ми пережили комунізм і навіть сміялися“.
• і Японія. Теж без сюрпризів, Саяка Мурата та її Convenience Store Woman – але в англійському перекладі, не українському. То все Audible поплутав!

Отак. Якщо знов не залипну в проєкт з “поштатного” читання, то за останній квартал планує десь п’ять країн до цієї картини домалювати. А як нє – ну, бували й гірші роки.

А, ще перегони. Страшно глянути, про страшне – іншим разом.