Різдво вже рівно за тиждень, я вкотре пообіцяла собі, що книжок найближчим часом не купую – ні-ні! – тому оцей вішлист – прямо таки чесний вішлист! Не декларація про наміри купити наступного місяця, а тиха мрія під ялинку (хм, може, й справді вже ялинку поставити?). То чого ж мені під ту гіпотетичну ялинку хочеться?

Віват одним махом влаштував справжнісінький джекпот передзамовлень, і серед усього іншого – нарешті предметно проанонсував книжку, на яку я дуже давно чекаю. “Позолочені вовки” Рошані Чокші: кінець ХІХ століття, Париж, таємниці, загадкові артефакти та строката компанія дивних людей, котрим треба один такий артефакт розшукати.

Не менш, а, може, навіть більш довгоочікувана книжка – один з трьох найнайнайулюбленіших романів про “Дискосвіт” “Глиняні ноги” – це знову про Варту, а ще про робочий варіант дайверсіті, подолання несправедливості й емансипацію таких упосліджених, від яких ніхто не чекав нічого, окрім покори.

Дитячий нонфікшен про історію читання. З книжок Порталу в мене поки що нічого нема, а якраз з “Бустрофедон та інші” можна було б почати. Бо про книжки, бо про тяглість читання як практики, бо я знаю авторку і в її виконанні готова читати про будь-що – окрім хіба що каталогу запчастин для комбайнів. Хоча… (ця книжка вже в мене є, ось і відгук)

А що іще?

Та-дам!:

• позасерійний роман Лі Бардуго, про яку я стільки чула, але все ніяк нічого не прочитаю. Тим більше, тут не зовсім фентезі. В тому сенсі, що не про інший світ

• третій том “Неаполітанської трилогії“. Щоправда, я ще другий не прочитала, але це ж Ферранте, вона після першої книжки отримала непохитний кредит довіри

• довгоочікуваний фанами другий роман Ерін Морґенштерн – авторки “Нічного цирку“

• до речі про цирк – про цирк можна почитати й українське! Наталія Довгопол повернулася до України початку ХХ століття, але тепер розказала історію не шпигунок-найманок, а артистів мандрівного цирку з комплектом таємниць

• ще чогось українського? У тому ж таки Порталі нарешті вийшла художня книжка для старшопідліткової аудиторії. Про Темні віки, складні життєві обставини та розділених закоханих

• наступна порція “Ніколи нічого у видавництва не читала, а вже варто було б” – анонсоване Домом Химер міське фентезі про відьомство в сучасному Києві

• ще одна книжка “навколокулінарних” репортажів Ольги Карі – цього разу про реалії нашого життя в 1990-ті

• неочікуваний жанровий поворот – спортивний скандинавський детектив. Так, спортивний – починається, як розслідування доречності покарання за допінг, а продовжується… Цікаво, скільки трупів в програмі?

• а ще, а ще… сучасна українська проза

• ще одна книжка британки Сари Вінман

• дитяча книжка про життя дітлахів з мезоамериканських цивілізацій (тільки от лами в описі мене трохи бентежать – лами – це інки, а інки – це теж Мезоамерика?)

• підлітковий роман з несподіваною фабулою – про ірландській підлітків, які вирішили полихварювати трішки, пардон, організували банк, щоб позичати друзям гроші під відсотки (і дійсно, що ж могло піти не так в цьому прекрасному бізнес-плані?)
• біографічний роман Лінн Ульман про артистичне дитинство доньки відомих режисера та акторки

• екшенова кібер-фантастика про ігровий світ

• заключна частина трилогії про “Народ повітря“

• і перша частина трилогії про божевільного вченого, котрий знищив світ. Я більше люблю другу книжку з цієї трилогії – “Рік потопу“, але “Орикс і Деркач” – це дуже крутий текст зрілої Етвуд, таке пропускати не можна (ну й контекст другої частини трохи погубиться, не без цього)

Ну а найочікуванішу книжечку під ялинку я вже отримала. Наша радість, наше святочне диво (правда-правда, кульмінація на Різдво та Новий рік припадає!), наші з моєю улюбленою редакторкою “Молекули“!

---

Усі фото позичені із сайтів чи соцмереж видавців.