Цьогоріч цей блог ледь тримається на поверхні, але все ж таки намагається вигребти в правильному напрямку. І оце лише під кінець жовтня я вперше наскладала книжковий вішлист. Якось так вийшло, що раніше в ньому просто не виникало потреби: на початку повномасштабного вторгнення книжки і не купувалися, й не видавалися, а коли книговидання трохи оклигало – я встигала одразу купити все потенційно цікаве і то переважно в електронках. Але за останні місяці ситуація трішки виправилась, а мене привалило нечитаними книжками, що змусило запровадити тимчасовий мораторій на букшопінг. А ніщо не сприяє бажанню купити книжечку так сильно, як обіцянка цього не робити.

Отже трішки бажаного таки назбиралося. Дещо вже вийшло (і я просто цього вчасно не помітила), дещо ще тільки вийде, а ще тут немає одного дуже довгоочікуваного видання, але про нього поки що тссс. А про що вже можна поговорити?

Про похмуре середньовічне фентезі із вайбами реальної історії, дуже гмгм своєрідними зомбаками (ммм, некроманти, люблю некромантів) та крилатими людьми від авторки “Леобургу” Ірини Грабовської.

Про спільну збірку проєкту “Фантастичні Talk (s)” – збірку повістей (судячи з обсягу книжки – це все ж не оповідання), дія яких відбувається в різні епохи української історії. Включно з майбутнім.

Про черговий країнознавчий нонфікшен від Віхоли – цього разу це розповідь про Швецію й розповідає про цю країну історикиня та перекладачка Юлія Юрчук.

А ще, а ще…

• Ранок продовжує видавати підліткові любовні романи Дженні Хан. Ну і добренько, астрологи ще на початку великої війни оголосили в моїй голові (мінімум) кількарічку любовних романів

• Віват видає ілюстроване доповнення базового циклу про Народ Повітря. Загалом я ці книжки українською не купувала наново, але там такі ілюстрації, що важко втриматись від спокуси

• ну і якщо ми вже говоримо про спокусу, то я ще не визначилась, чи хочу український переклад “Мексиканської готики“. Я щиро люблю цю книжку і дуже симпатизую творчості Сільвії Морено-Гарсії в цілому, але “Готика” в мене вже є в оригіналі. Гммм…

• а от що точно куплю, то це солодкий, як кіло карамельок, святочний роман Фенні Флеґґ. Це десь з того ж читацького досвіду, що й потяг до любовних романів – кортить читати книжки, де в усіх гарантовано все буде добре. Разом з тим Флеґґ є Флеґґ, тому навіть в її різдвяній казці є похмурі сторінки та серйозні соціальні проблеми

• а якщо вже заговорили про похмурі казки, то в Ранку вийшла молодшопідліткова книжка про вікторіанську трунарівну, яка хотіла б продовжити сімейну справу, але нечуйне оточення її не розуміє – мені таке однозначно треба, шкода, що мораторій заважає купити книжку просто зараз, коли для неї високий сезон

• а ще було б цікаво почитати детектив з нейтронетиповою головною героїнею від Лабораторії

• та психологічну драму ісландської письменниці від них же

• ще я якось пропустила, що у 21 вийшов новий роман хорватської письменниці Нади Ґашич, яку я запам’ятала за саркастичною сімейною сагою, що маскувалася під детектив) – щось я давно не читала нічого балканського, а тут ще й текст про переживання пандемічних реалій (мда, ще рік тому наш тривожили пандемічні реалії, як давно це було)

• а ще – несміливо придивляюсь до важковика від Комори – оце я розумію, купуєш книжку – маєш вещь!

• і, сюрприз-сюрприз, НК-Богдан анонсували свою першу книжку Нори Джемісін, але трохи не ту, на яку чекали. Енівей, фантастичний роман про аватари районів Нью-Йорка, що стають на захист рідного міста, вабив анотацією, відколи вийшов в оригіналі.

Отаке. Сподіваюсь, до різдвяного сезону ще всяке хороше з’явиться.