Видавничий рік потроху розігрівається, далекі анонси викликають напади гострого ентузіазму, ближні… З ближніми все також непогано, плюс я продовжую знаходити смаколики, які чомусь пропустила минулого року. Тож перший вішлист 2019-го назбирався – не аж такий гарячий (окрім одного пункту), але вже добряче привабливий.

Найбажанішим пунктом тут є книжка, що її вже думала днями замовляти, але КСД відклав її вихід на два тижні. Бєбєбє, я обурена. Що ж, чекаю далі – нарешті українською буде Ннеді Окорафор! Ура, у мене книжка є!

Пункт два: мінісімейна сага і вона ж – модний американський бестселер. The Immortalists Хлої Бенджамін виходять українською раніше, аніж я встигла їх прочитати англійською – і це великий плюс (уже маю книжку – отут на неї відгук).

Пункт три: ВСЛ продовжує експериментувати з ранньо-підлітковим фентезі. Будемо подивитись. Особливо на те, чи фентезі – бо йдеться там про черговий блекаут.

Пункти подальші – всяке різне:

• ще один модний свіжоекранізований бестселер

• експеримент з любовною мелодрамою на тлі повстанської боротьби. Не перший, але цікаво глянути, як з популярними на Заході мотивами можуть працювати у нас (з чого там тільки не роблять історичні мелодрами з романтикою! Якраз найближчими днями про одну таку книжку розкажу)

• перше українське видання Дженніфер Вайнер. Мене свого часу дуже вразило наскільки першоджерело ромкому з Кемерон Діас In Her Shoes складніше, цікавіше і драматичніше за екранізацію, тому на “Добре в ліжку” теж покладаю пачечку сподівань (і тепер вже можна починати читати, а після читання – відгук писати)

• ще один роман канадської письменниці (треба вже щось почитати)

• нонфікшен про чотирьох доньок графа Пуатьє Провансу (не спойлер – кожна з них вдягла ту чи іншу корону)

• нова книжка Євгенії Кононенко (кажуть, не єдина цього року)

А оце якраз те, що я пропустила. З книжок Софії Яблонської зробили фактично артбуки. Хочухочухочу до нестями. От прямо зараз! От прямо всі! (І всі мені подарували до ДН, а на перший том вже відгук-цитатник є.