Мій шлях до аудіокнижок був тернистим, але не можна сказати, що довгим. Насправді, я їх просто не слухала. Малою  була з тих дітей, в котрих найкращий друг – програвач з платівками, а потім… А потім я навчилася читати сама, асортимент платівок скоротився, каналів з мультиками в телевізорі побільшало і – вжух… /Інтертитр: Минуло двадцять з гаком років/ За ці роки я встигла зрозуміти, що маю певні еммм… конструктивні баги здатності до зосередження, і майже навчилася не губити щелепу, коли чула, як знайомі розповідали, що книжки вони переважно не читають, а слухають. А потім вирішила поставити над собою експеримент і змусити себе прослухати хоч одненьку аудіокнижку. І все в мене вийшло, але було одне але.

Тоді я зробила все правильно: знаючи свої проблеми з концентрацією, взялася слухати книжку англійською – менше шансів, що увага попливе. Хорошу й знайому книжку, яку я вже читала. Начитану людиною, голос якої на мене діє, незгірше за сопілочку чувачка з Гаммельна. Так, це був перший “Гаррі Поттер” у виконанні Стівена Фрая. Експеримент минув блискуче, але результат був абсолютно провальний. Я ще спробувала послухати одну-дві книжки, і – ніяк. “Мабуть, просто не моє”, – урочисто вирішила я. Ну, не моє, то не моє, але…

/Інтертитр: Минуло два роки/

… але днями ми з Audible відсвяткували сто годин разом.

Як же так вийшло? Виявляється, щоб полюбити аудіокнижки, треба було дочекатися, поки разом зберуться кілька “зірочок”.

Зірочка перша – Від друкованого слова можна втомитися

Строго кажучи, я все життя працюю зі словами – і це ніколи не заважало мені читати. Багато читати. Дуже багато читати. Поки я не взялася перекладати книжки за гроші – і не зрозуміла, що отепер в моєму житті щось сильно забагато слів. І нехай книжковий переклад – це для мене ідеальне ремесло і натуральна сродна праця, та для звичного життя зміна сфери діяльності мала катастрофічні наслідки. По-перше, читати я стала менше. По-друге, майже перестала писати (давні читачі цього блогу це точно помітили). По-третє, раптом опинилася в когорті “Сил нема, краще в серіальчик/гру повтичу”. В-четверте, від довгих робочих сесій за планшетом почали банально втомлюватися очі. І тут я вирішила спробувати одразу після роботи розвантажувати зір. І оскільки ідея ця мене осяяла у розпал найсуворішого карантину, від логічного варіанту з прогулянками довелося відмовитися, і тут знову спливла ідея про аудіокнижки.

Зірочка друга – Я так давно тебе шукала!

Спочатку я поставила собі Абук – вирішальним поштовхом виявилося те, що там з’явилася начітка Тієї Самої Збірки Норвезьких Казок від Веселки. Як людина, яка забагато розводилася про ретелінги “На схід від Сонця, на захід від Місяця“, я перед такою спокусою не встояла. Ну, але… Послухала кілька казок, дослухала до оцієї улюбленої… І зрозуміла, що це хороший варіант відволіктися на хвилинку, але щоб зачепило всерйоз – потрібно щось довше і розлого-сюжетніше. І якраз тут Амазон підсунув мені рекламу дочірнього сервісу Audible, де знайшлася аудіоверсія книжки, яку я давно шукала (отут ще на неї відгук писала). “Мммм, мабуть, знак”, – подумала я і вирішила спокуситися на безкоштовний пробний місяць. Він давно минув, а ми все ще разом.

Зірочка третя – Багато-багато-багато-багато, дайте ще!

Чим підкуповує Одібл – то це своєю майже-універсальністю. Давно мріяли послухати класику? Тут її багато, в тому числі – у форматі радіовистав чи в начитці голлівудських зірок. Шукаєте гарячу новинку? Більшість помітних релізів англомовного ринку в аудіоверсії з’являється у той самий день, що й друкована виходить. Хочеться чогось коротенького та ексклюзивного? Audible Originals – це відновлення старої доброї традиції “Щось таке особливе, що існує тільки на радіо” – причому такі ексклюзиви для сервісу часом пишуть відомі письменниці й письменники. Втомилися від всього і хочете послухати гомін лісу чи настанови знаменитостей з медитативних практик – тут навіть таке є. Багато всякого. Буквально тисячі й тисячі варіантів, і на тлі українського ринку аудіокнижок це просто приголомшує. Плюс до всього, якщо раніше в базову щомісячну передплату (15 доларів) входила одна аудіокнижка на ваш вибір (більшість з них коштує сильно дорожче за ці 15 баксів), можливість купувати інші зі знижкою і певна кількість додаткових ніштячків, то днями сервіс “підсолодив членство” – тепер там ще є бібліотека, відкрита для передплатників. Не сказати, що багатюща, але до неї входять практично всі ті “оріджинали”, хороший такий запас класики, ну і трохи непоганої жанрової літератури, хоча й без найсвіжіших хітів. Зокрема на таких умовах можна послухати чи не всю “Барраярську сагу” Лоїс Буджолд, а це дорогого коштує. Буквально, там же книжок дофіга. (Якщо комусь буде цікаво, я можу зробити побіжний огляд, що там є цікавого “пакетного”).

Зірочка четверта – Зручність і користь понад усе

Ну і головне – це банально зручно. По-перше, Одібл – сам по собі дуже зручний як сервіс. По-друге, коли я нарешті купила собі новий телефон – змогла оцінити всі переваги “Сумістити читання з миттям посуду” (до того я примудрилася годин вісімдесят послухати на планшеті – і це вже була цікава вправа на зосередження “Заплющ очі, лежи й слухай, ні, не треба тобі у фейсбук “на хвилиночку”, ні, потім це слово погуглиш”). По-третє, я не те, щоб почала більше читати (насправді, до нормального темпу мені все ще махати й махати), але аудіокнижки справді допомагають боротися з оцим “Я в соцмережі одним оком зазирну”. Ну, і в-четверте, багато слухати англійською виявилося банально корисно. Я прокачала розуміння деяких акцентів, почала впізнавати на слух маловживані слова, які доти тільки надрукованими бачила, та й, очевидно, обробкою аудіоінформації у нас трохи інші ділянки мозку займаються – і якщо після насиченого робочого дня мене від текстів може нефігурально піднуджувати, то аудіоваріант працює як перезавантаження, і після годинки слухання можна вже сісти і ввечері почитати без “Фууу, знову ці літери!”.

Звісно, хотілося б, щоб оце все щастячко було доступно й українською. Але в глибині душі я все ще побоююся – може, ця магія тільки з англійською працює?