Торік принцип “Обирати з прочитаного не найкращі чи найголовніші книжки, а саме найяскравіші” себе цілковито виправдав. То й цього разу спробую вчинити так само. Але без нотки експерименту якось нецікаво, тому замість чогось на взір звичних номінацій спробую супроводити книжки року формулюваннями а-ля Нобелівський комітет. То “за що?” полюбилися/запам’яталися оці двадцять (а насправді – 22) книжки?

• Black Sun Ребекки Роунгорс – “за чудову роботу із мезоамериканською та полінезійською міфологією, за яскравий світ та дошкульне переосмислення концепту Обраного”
• “Дев’ятий Дім” Лі Бардуґо (Віват) – “за захопливість, проникливість, за прекрасну й збочену магічну систему та за образ головної героїні” (трохи писала про книжку тут)
• Black Water Sister Цзень Чо – “за блискуче поєднання реалій країни другого світу із фольклором та забобонами, за делікатне проговорення сімейних проблем та образ владної бабусі, яку кортіло би вбити, тільки вона уже – привид” (пост про книжку)
• “Ми на острові Сальткрока” Астрід Ліндґрен (Рідна мова) – “за гарантоване повернення в дитинство – і то в найкращому його вимірі”
• “Усе, про що я мовчала” Кайлі Форнасьєр (Ранок) – “за справді хорошу спробу загорнути в обгортку з підліткового любовного роману пояснення, як працює і заважає жити розлад, котрий більшість людей схильна вважати за ваду характеру” (як людина, яка страждала на напади селективної німоти – хай навіть і близько не такого масштабу, як головна героїня цієї книжки, – я дуже вдячна авторці і радію, що чиєсь життя ця книжка неодмінно зробить простішим)
• перші дві книжки про Ару Шах Рошані Чокші (Жорж) – “за виклик традиціям, гумор, карколомні пригоди, прекрасних головних героїнь-реінкарнацій Пандав – і найкращий образ голуба, що мені тільки траплявся”
• “Все золото твоїх снів” Кшисі Федорович (Дім Химер) – “за безкомпромісну інакшість, ліричність, маревну логіку та краш-курс “Як снити цікаво для початківців” (писала про книжку тут)
• “Наші інші” Олесі Яремчук (Човен) – “за чуйність, увагу та готовність зрозуміти драму культур, які неминучо розчиняються” (єп, як представниці “наших інших” мені читати книжку було сумно саме з цих причин – на власні очі спостерігаю, як потроху втрачається локальна етнічна самість – і нема на те ради)
• “Смак радянського” Олени Стяжкіної (Дух і Літера) – “за монографію, написану людською мовою, за переконливі тези і прекрасно опрацьований цікавезний матеріал” (пост про книжку)
• “Пташина історія” Наталії Атамась (Віхола) – “за наукпоп, на який ми так довго чекали, почуття гумору та розкриття багатьох скндальних і кривавих таємниць, котрі від нас приховує птаство”
• Bolivar Шона Рубіна (є український переклад від Артбукс) – “за вміння просто розповідати про складне і неймовірну красу малюнків”
• “Котигорошка” (Ранок) – “за гарний експеримент з ретелінгами по-українські і цікавість до дівочих казкових сюжетів” (пост про книжку)
• перші дві книжки про Тіфані Болячку Террі Пратчетта (ВСЛ) – “за неймовірну дитину, спробу пояснити, як працює думання та освіта, найменшеньким, за фіглів та силу цілющого удару сковорідкою”
• “Кров Будапешта” Наталії Матолінець (АССА) – “за логічний і готичний фінал улюблених пригод, за чудовий і атмосферний Будапешт, збільшення градусу фентезійних інтриг і політики та кар’єрний злет судді українського” (трохи писала тут)
• “І прокинеться Левіафан” Джеймса Корі (НК-Богдан) – “за призабутий захват від космічної фантастики, складний та вірогідний світ і неймовірно вправний переклад”
• Turning Darkness into Light Марі Бреннан – “за чудовий зразок філологічного фентезі, за розкриття цивілізаційної ролі епосу та безмежний гуманізм”
• “Прогулянка лісами” Білла Брайсона (Наш Формат) – “за почуття гумору, уважність та вміння надихнути й одночасно пояснити, чому надихатися часом і не варто”
• Duran Duran, Imelda Marcos, and Me Лоріни Мапа – “за цікаву розповідь про дорослішання у Філіппінах та переконливий вайб мирної революції, який до сліз нагадував про наш 2004-й”
• “Міс Ґрем” Селії Різ (Книголав) – “за доброту, цікавий сюжет та пояснення, що ж такого важливого може бути у побуті, на прикладах геополітичного масштабу”
• Nevernight Джея Крістоффа – “за стилістичні виклики, дівчинку-вбивашку здорової людини, яскравий фентезійний світ та саркастичного кота (а ще – п’ять місяців кайфової роботи)”