Barbie Inspiring Women Frida Kahlo Doll: 12 дюймів натхнення

Протягом кількох останніх років Маттел періодично робив ляльок “за мотивами” відомих сучасниць. Деякі ляльки з умовної серії “Рольова модель” пішли в тираж (дуже обмежений, як з барбі-версією Ави ДюВерней, або дійсно загальнодоступний – як Барбі-Місті Коупленд або Барбі-Геббі Дуглас), деякі існують в кількох екземплярах – переважно на подарунок прототипу. Але американська корпорація пообіцяла у 2018 році розпочати нову серію Inspiring Women. Ішлося не просто про рольові моделі, а про лялькові версії найвідоміших жінок.

DSCN5759

Перша хвиля (дайБогиня, щоби не остання) включала в себе справді знакову (а ще – маскультурно-популярну) трійцю – Фріду Кало, Амелію Ергарт та Кетрін Джонсон. Коли тільки-но показали прев’ю, я зрозуміла, що потрібні всі. Ну, але як дійшло до діла, то першою почала виловлювати потенційно найціннішу з колекціонерської точки зору. Барбі-Фріду, бо спадкоємці художниці затіяли судову ворохобню, й доля подальших тиражів, окрім сигнального, наразі має не дуже чіткі обриси.

Отже Барбі-Фріда офіційно прямо-таки “барбі” не зветься, але цілком вписується в колекційні стандарти: типове тіло (цього разу гібрид – шарнірні руки і ноги, які взагалі не гнуться), не портретний, а базовий, проте дуже рідкісний молд, дисплейна коробка з мотивуючою розповіддю про героїню – все, як годиться. Та тримати ляльку в коробці (наче я це колись робила) не вийшло би. Їй треба на волю.

Продовжувати читання “Barbie Inspiring Women Frida Kahlo Doll: 12 дюймів натхнення”

Перша Kurhn в колекції. Фея персикового цвіту

Навіть коли ніби зупинилася на якомусь конкретному ляльковому форматі для колекції – важко буває не дивитися в якийсь інший бік. Оскільки я фанатка 1:6 і на орієнтальній стилістиці схиблена лиш трішки менше, аніж на кельтиці, моєю альтернативною колекцією мрії – “Кого би я збирала, якби не Барбі” – вже кілька років є китайські Kurhn. І нарешті, нарешті вчора теорія перетворилася на шматочок практики. У мене є Курнятко! Одразу колекційне, одразу ексклюзив торговельної мережі, та ще й чесно привезене як подарунок з Китаю.

DSCN4186

Коротенько: Kurhn – це чергова “наша відповідь барбі”, але напрочуд успішна. Перші курнятка з’явилися у 2004 році. Відпочатку йшлося про ігрову ляльку лоліта-стайл: тендітна фігурка, підліткова легенда, костюмчики няшної старшокласниці. Але порівняно швидко виробники оцінили “культурно-дипломатичний” потенціал ляльки. І окрім лімітованих лінійок в кооперації з відомими брендами (Діснеєм зокрема), що вписуються в базову стилістику бренду, ще й почали активно розробляти фентезійні та історичні колекції. І саме вони – ті фантастично красиві ляльки, на яких я роками медитувала на Аліекспресі. А тепер от маю.

Моє перше Курнятко – Taohua Fairy – Фея персикового цвіту. І як правдешня квіткова феєчка має романтично-фентезійне серпанкове вбрання в біло-рожевих тонах. Усі фото під катом.

Продовжувати читання “Перша Kurhn в колекції. Фея персикового цвіту”

До Дня Святого Патрика. Барбі з ірландським колоритом

Навколо-ірландські колекційні барбі, як на мій смак, одні з найбільш вдалих. Сама я, на жаль, маю лише одну таку – Принцесу Ірландії із багаторічної колекції початку 2000-х.

84869370c83ef87e4fdc03f948e05c38

А хочеться мати майже усіх. Тому, на честь свята спробую підманити удачу. А раптом протягом наступного року котрась поповнить-таки колекцію?

Ірландські барбі бувають ще такі:

Продовжувати читання “До Дня Святого Патрика. Барбі з ірландським колоритом”

і про відтерміновані задоволення

Не минуло й три місяці, як я доотримувала подарунки на день народження. Оцей, мабуть, найочікуваніший (і не тому що запізнився). Два з гаком кіло щастя.

Моя лялькова колекція пішла у спіраль: із чого почалася – до того й повертається. Фан я чи не фан!
Пруфото

і про лялькове населення окремої шафи

Сьогодні зрештою знайшла в собі сили зробити велике переселення народів. Оскільки наше зубожіння певні фінансові труднощі поки що не дозволяють зробити моїй колекції нормальну шафку-вітрину, довелося піти на напівміри.

Сувеніри поскладалися в коробки, посуд переїхав у тумбу, сервант втратив одну полицю і зараз все це виглядає отак:

тиць на фотки

і про фанатські подарунки

Навіть з огляду на обставини не варто ігнорувати деякі традиції. Тож традиційно хвалюся найвизначнішими подарунками. Тим паче, їх, з огляду на ті ж такі обставини та складну родинну ситуацію, поки що мало )
Парам! Під катом – сабж. Пратчетомани, проходьте наперед :Р

і про фото (а ще – про ляльок :Р)

Фраза: “Будь проклят тот день, когда я сел за баранку этого пылесоса!” – все точніше відбиває мої стосунки із нашим фотоапаратом.
Нє, те що він мильниця – було зрозуміло відпочатку. Потім у першій же відпустці з’ясувалося, що це ненажерлива мильниця, яка принципово не розуміє концепцію “Знімати можна й не лише під денне світло”.

Далі від подорожі до подорожі наші стосунки погіршувалися. Але остаточно їх зіпсувало моє хоббі. Кляте нєчто категорично відмовляється фотографувати ляльок – і пофіг, що там зі спалахом направду. Я вже була готова повірити у свою принципову криворукість, але ж зроблені нашвидкоруч фотки на Олін фотик виходять… Ну, не_добрі_, для цього в мене замало натхнення, але нормальні – цілком придатні для каталог-режиму. З нєчтом цього не досягти, сьогодні переконалася вкотре, перебираючи купку жахливо жовтого, яке воно вважає пристойним варіантом зйомки у штучному світлі.

А найсмішніше те, що цьому стидобиську пасує один із шопних фільтрів. Poster Edges ліг, майже як рідний.
тиць

і знову про колекцію. Мої лялько-богині )

Очікуючи на чергову барбі з принцесячої серії (дівчинка вже навіть у Києві, тепер лишень її забрати), продовжую систематизувати та описувати свою мікроколекцію. Відповідно до сабжу, цього разу фокус уваги на Годдесс. Це мій улюблений молд, настільки улюблений, що готова купити усіх (крім святкових та янголів – от хто естетично неблизький). Тож під катом одна принцеса, фаворитка Мєлкого та моя найкрасивіша лялька )
десь так

і знову про ляльок (а ще про фото)

Их! Нещодавно я була підчитала двійко-трійко майстер-класів із фотографування ляльок та поринула у всесвітній сум.
Нє, ну до фанатизму справді серйозних ляльковласників мені далеко, але пункт: фотографувати зі спалахом неправильно, бо зникає “рельєф” нафіг – відправив мене у стан полного душевного опустошения (с)
Бо наша мильничка в домі без спалаху гратися не хоче.
Але кого б це зупинило, коли в колекції є незадіяні оновлення!

Тож сьогодні, скориставшися залишками сонця, внутрішніми налаштуваннями фотику, в’юверівською корекцією кольорів та тією самою матір’ю (найважливіший компонент, я й не сумнівалася)
зробила хоча б це

і про здобутки

Як я вже днями згадувала, моїй малій колекції виповнився рочок. Якраз під річницю санти поклали мені під ялинку одразу дві ляльки – як за кольорами обирали )))

49.08 КБ

Отже, разом з цими їх у мене тепер
тиць на недолуге групове фото

і про “сбычу мёчт”

ранок, сонце, Різдво

усіх хто святкує – зі Святом!

у нас вчора був розкішна Святвечеря, а сьогодні розкішні подарунки та друзі, що ще прийдуть гратися в Цивілізацію. нарешті. й року не минулося )
але я власне про подарунки
бо перебуваю в стані НуНеМожуНеПоділитися!
бо на мене під ялинкою чекав такий сабж, такий сабж, що й уявити неможливо
справжня мрія. ні, не зовсім мрія, адже цю штуку я навіть боялася хотіти – не вірила, що колись триматиму у руках. і не вірила так років з 13-14 – відтоді як випадково побачила фотку Оцього в якомусь журналі.
що за Оце?
власне, ось:

<IMG title="" src="https://lh3.googleusercontent.com/-BVM3BjFZTK0/TvbvZ7BGDGI/AAAAAAAAAFc/5HWi8rKaBKs/h126/%25D0%25BB%25D0%25B5%25D0%25B9%25D0%25B1%25D0%25BB.JPG">

але це не просто Барбі. і не зовсім Барбі
чому?