Вісник екранізацій. “Життя за життям”

by vaenn

“Вісник екранізацій” уже добряче заріс мохом, але коли виходить екранізація однієї з найулюбленіших книжок – саме час реанімувати призабуту рубрику. Хоча подивитися її я зважилась далеко не одразу. Бо всі, хто чув про “Життя за життям” Кейт Аткінсон в курсі, наскільки важливу роль в оповіді відіграють дві світові війни.

Отже для BBC зняли свою, чотирисерійну, версію нескінченної низки життів Урсули Тодд. У першій сцені героїня народжується і… Трішки живе. Потім – живе довше. Потім – ще трішки довше, постійно проходячи крізь смерть, повертаючись до життя, розширюючи життєвий досвід (утоплення? “іспанка”? падіння з вікна? що ще Урсула не “пробувала”?), а згодом – і свідомість. Життя за життям Урсула вчиться спочатку виживати, а потім – жити правильно. “Має ж бути в цьому якийсь сенс?” – питає героїня й замислюються глядачі. Але Аткінсон (як і творці екранізації) не поспішає давати однозначну відповідь, хоча й зіштовхує панночку Тодд з і спокусою виправити найбільшу історичну помилку ХХ століття.

То що у нас по плюсах?

Продовжувати читання “Вісник екранізацій. “Життя за життям”” →

Сезон нагород. #КороткоПро оповідання-номінанти на Неб’юлу та Г’юґо-2022

by vaenn

Минулого року із Сезоном нагород у мене не склалося: робота поглинула – але цьогоріч страшенно бракувало якогось довготривалого читацького проєкту, щоб відволіктись від реальності. Запійне читання фантастики – непоганий рецепт. Тож до кінця літа я планую прочитати якомога більше повістей й трішки романів з номінованого на ключові американські премії. Та спочатку треба розібратися з найкоротшою прозою. От і розібралася.

У сезоні-2021-22 номінації на Неб’юлу та Г’юґо отримали дев’ять оповідань – короткі списки вже не вперше збіглись рівно наполовину. Локус я традиційно залишаю осторонь (по-перше, їхній топ – це десяточка, по-друге, до їхніх номінантів частіше потрапляють тексти, які можна знайти тільки в збірках), але позначатиму всі оповідання, які й до тамтешніх фіналістів увійшли. Й оскільки Неб’юли роздаватимуть сьогодні, з претендентів на неї й почнімо.

Продовжувати читання “Сезон нагород. #КороткоПро оповідання-номінанти на Неб’юлу та Г’юґо-2022” →

Безкоштовно в Librarius. Відгуки на деякі акційні книжки

by vaenn

Останнім часом дедалі більше видавництв надають можливість читати електронні версії їхніх книжок безкоштовно або за символічні гроші. Подеколи це роблять через підписні сервіси. Таких книжок вже чимало, й серед них можна розгубитися. Тому вирішила зробити кілька добірок з уже готовими відгуками на безкоштовне читання, а згодом, можливо, робитиму дайджести мінівідгуків на те, що читаю зараз сама.

Сьогодні – про кілька знайомих мені книжок, які можна прочитати в застосунку Лібраріуса.

Дитяче та підліткове:

Продовжувати читання “Безкоштовно в Librarius. Відгуки на деякі акційні книжки” →

Контракт зі хтонню. «Незриме життя Адді Лярю»

by vaenn

/Атенсьйон! Пояснити, чим мене вибісила об’єктивно добре написана книжка з захмарним градусом читацької любові, можна тільки зі спойлером. Він не має стосунку до розв’язки, але завчасно привідкриває певну інтригу з мотивацією персонажа. Оскільки способу нарядно приховати спойлер я не знайшла, готова поговорити про нього персонально/

Адді Лярю бреше. Краде. Махлює. Та жити інакше їй дуже складно. Колись давно, рятуючись від осоружного весілля, Адді уклала угоду з тим, хто в лісі живе. Вона отримала свободу та буквальне життя вічне – поки сама від нього не відмовиться. Але в контракті був дрібний шрифт: ніхто й ніколи Адді не пам’ятатиме, щойно вона зникне з людських очей – її одразу забуватимуть. Ясно, що «дрібний шрифт» швидко перетворюється на справжнє прокляття. І все ж дівчина, яку з рідного села прогнала не лише загроза шлюбу з немилим, а й незрозумілі навколишнім мистецькі амбіції, майже знайшла шлях обійти обмеження. Вона, та, хто не ладна навіть ім’я своє записати, десятиліттями, століттями надихає інших на творчість, сподіваючись, що бодай відблиск від неї в історії таки залишиться. І триває це до того моменту, як у сучасному Нью-Йорку книгар-букініст раптом помічає, що оця-от дівуля в нього книжку увела.

Продовжувати читання “Контракт зі хтонню. «Незриме життя Адді Лярю»” →

Географія читання-2022. Перший квартал

by vaenn

Привіт усім. Як почалась війна, Vaenn’s BookBlog передислокувався до Львова… і заглох. Ну бо реальність перемагала, книжки не читалися, увага не концентрувалася й усе звичне й повсякденне просто втратило сенс. Та одного нечудового ранку стало ясно, що більше так не можна. Повернутися до норми життя не зможе, але відновлювати шматочки рутини – це виклик, на який можна замахнутися. Тому блог… ні, не повертається, радше несміливо визирає з-за завіс і ховається кожного разу, коли чує тривогу. Не знаю, чи вийде в мене писати розлогі пости про проблематику книжок, але з чимось простішим: статистичні вправи, мікрозвіти про читання чи добірки цікавинок – можна поекспериментувати. Ну а що може бути елементарнішим за відновлення звички десятирічної витримки?

Географія читання стартувала напрочуд непогано (особливо зважаючи на тижні, коли на читання бракувало сил). 14 різних країн – це не багато, але й не мало, та й серед них є нетипові пункти. І, здається, навіть один дебютний. То що то має бути, як кажуть львівські продавчині?

Продовжувати читання “Географія читання-2022. Перший квартал” →

Графічна пауза. Принц та його платтячка

by vaenn

Після готичного трилеру та двох (майже поспіль) янгадалтових фентезі про повстання мені вже кортіло почитати щось миле й добре. І таке знайшлося поміж підліткових графічних романів. Так, у тамтешніх героїв серйозні проблеми, але в цілому воно все таке зефірково-лагідне й декоративне, що аж серденько співає (і просить тост з полуничним варенням).

Прекрасна епоха і вогні Парижа, декаданс і абсент, новітні економічні виклики й розквіт нових форматів мистецтва. А до чого тут підлітки? Історія, написана й намальована Джен Вон, крутиться навколо 16-річного бельгійського принца Себастіяна, котрий не хоче шукати наречену, а хоче… Платтячок. Отаке в принца приховане хобі: в бальних сукнях матері він почувається іншою людиною – кращою, сміливішою, такою, яка може витримати всі виклики, до яких готують спадкоємця трону, а він постійно сумнівається, що не витягне, що він не схожий на свого видатного батька і тільки все зіпсує. Проте материни сукні – строгі й елегантні, а Себастіянове самовираження потребує чогось інакшого, чогось яскравішого, чогось такого, що уповні відповідає цій божевільно-лихоманковій епосі. І якось на балу в Парижі він бачить роботу юної модистки Френсіс…

… і розуміє, що це саме те, чого він потребує.

Продовжувати читання “Графічна пауза. Принц та його платтячка” →

Книжкові подорожі. Варта і Будапешт

by vaenn

Колись уже давненько я була завела рубрику “Книжкові подорожі“. Часом у деяких текстах настільки колоритно та яскраво змальовують місця дії, що потім несила відірватися від подальшого вивчення їхньої історії і роздивляння картинок. Але реанімації рубрики посприяв зворотний випадок: читання книжки, сторінки якої викликали ностальгію за містом, де я вже була. Отже сьогодні – трохи цитат з третього тому “Варти у Грі” Наталії Матолінець і трохи сумовитого роздивляння власних фоточок. Щоправда, у “Крові Будапешта” дія відбувається посеред зими, а я там побувала наприкінці літа, тому деякі фото не настільки колоритні.

/Цей пост – розширена версія твітер-треду, якщо вам раптом здалося, що ви майже все це бачили – вам не здалося :)/

Ну то поїхали?

Леви дивилися на перехожих порожніми очима

Продовжувати читання “Книжкові подорожі. Варта і Будапешт” →

Дудли-2021. Жінки-письменниці та їхні твори

by vaenn

Я випірнула з пучини саморедагування і згадала, що завинила ще один традиційний “новорічний” пост. Той, що красивий і корисний – про дудли, створені на честь жінок-письменниць.

У 2021-му Гугл їх робив небагато – лише 12 картинок-пам’яток. Але треба сказати, що я відбирала саме письменниць, і довелося відкласти кілька дуже класних дудлів, присвячених журналісткам. То хто ж опиналась серед тих, кого Гугл вшановував торік?

  • філософиня, письменниця, “перша професійна літераторка Західної Європи”, протофеміністка і феноменальна в багатьох аспектах жінка. Єп, ідеться про авторку “Книги про Град Жіночий” Христину Пізанську
Продовжувати читання “Дудли-2021. Жінки-письменниці та їхні твори” →

Мій читацький 2021-й. Найяскравіші книжки року

by vaenn

Торік принцип “Обирати з прочитаного не найкращі чи найголовніші книжки, а саме найяскравіші” себе цілковито виправдав. То й цього разу спробую вчинити так само. Але без нотки експерименту якось нецікаво, тому замість чогось на взір звичних номінацій спробую супроводити книжки року формулюваннями а-ля Нобелівський комітет. То “за що?” полюбилися/запам’яталися оці двадцять (а насправді – 22) книжки?

Продовжувати читання “Мій читацький 2021-й. Найяскравіші книжки року” →

Мій читацький 2021-й. Географія читання

by vaenn

З читацькою географією торік мене спіткала така статистична катастрофа, що я навіть третій квартальний огляд не робила – сенсу не було. І, щиро кажучи, зараз того сенсу також небагато, адже за пів року додалося лише дві країни. Тож зрештою їх вийшло тільки 22. Прекрасно. Бо сподівалася на 40. На цей рік я собі обіцяла жодних резолюцій і планів на читання не ухвалювати, але впевнена, що гірше вже точно не буде, бо куди ж.

Продовжувати читання “Мій читацький 2021-й. Географія читання” →

Мій читацький 2021-й. Статистика, діаграми та топ видавництв

by vaenn

У читацькому плані 2021 рік минув цікаво. Схоже, я таки адаптувалася до перекладацтва (те, що після насиченого робочого дня літерки читати не хочеться від слова взагалі стало було для мене неприємним сюрпризом), майже навчилася балансувати в таких умовах між суто розважальним та серйознішим читанням і трохи набрала темп. Принаймні, торік я прочитала майже на 20 книжок більше, аніж 2020-го. Так, враховуючи комікси, але будем щирими – коли це останніми роками не треба було враховувати комікси! Ну але якщо на кількість сторінок дивитися – справді різниця вийшла малопомітна. Та почасти це пояснюється тим, що минулого року я перекладала дві товстенькі книжки – кожна вийде близько 600 сторінок – і напів інстиктивно уникала великих текстів. Ну таке, на цей рік у планах перечитати “Стрейнджа і Норрелла“, продовжуючи перекладати товстунці, так що подивимось, куди мене ще винесе.

Хай там як, а основні читацькі звички у мене не міняються роками. Скажімо, як читала сильно більше художньої літератури, так і читаю.

Продовжувати читання “Мій читацький 2021-й. Статистика, діаграми та топ видавництв” →

#TheDarkestReading-2021. Тиждень VII з половиною. Burning bright

by vaenn

На останні десять днів марафону я напланувала собі про хижаків – буквальних і метафоричних. І навіть почала (але епічно недочитала) “Позолочених вовків” Рошані Чокші. А прочиталися дві книжки про таких схожих, але й таких різних великих котів. Чесно-чесно, no pun intended, я тільки вчора усвідомила, що наступний місячний рік – тигриний. Та й тигри в прочитаному підібралися – умовно китайський та корейський.

Що читалося:

Продовжувати читання “#TheDarkestReading-2021. Тиждень VII з половиною. Burning bright” →

#TheDarkestReading-2021. Тиждень VI. Сни вже поруч

by vaenn

Для шостого тижня #TheDarkestReading книжки знайшли себе самі. Несподівано зійшлися в одній точці двійко томів легендарного коміксу й дебютний роман української авторки, що оповідають як не про Край снів, то про його буквальні краї.

Що читалося:

Продовжувати читання “#TheDarkestReading-2021. Тиждень VI. Сни вже поруч” →

#TheDarkestReading-2021. Тижні IV-V. Така небезпечна освіта

by vaenn

Найтемніший час року вже минув, але ж треба розповісти про все дбайливо прочитане за попередній місяць. Тим більше, що мені вдалося втримати планку тематичного читання. Скажімо, на четвертому та п’ятому тижнях марафону мене переслідували книжки про… дуже альтернативну освіту: від способів передати відьомський дар до буквально вбивчого навчання.

Будапешт – прекрасне джерело готичних фоток. Аля ця – майже тематична, адже це вид з даху Центрально-Європейського університету

Що читалося:

Продовжувати читання “#TheDarkestReading-2021. Тижні IV-V. Така небезпечна освіта” →

Передноворічний вішлист. Фентезі, трилери та інше жанрове читання

by vaenn

Зазвичай грудневі вішлисти з’являються ще до Різдва, але цьогоріч я чомусь забарилася. Ну але ніколи не пізно наздоганяти святковий настрій, правда ж?

Отже зі свіжих книжечок та тих, що мають вийти найближчими місяцями, кортить зазнайомитись ближче з:

  • так, це стара знайома, на яку ми чекали, чекали, знову чекали і нарешті дочекалися! Епохальний роман Сюзанни Кларк вийшов українською. Фанфари і шампанського всім, хто в цьому залі!
  • а це вже з категорії приємних сюрпризів. Жорж не зупиняється після “Привидів Дому на пагорбі” і видає ще один роман Ширлі Джексон. Цього разу – “Замок“, елегійно-моторошний трилер про родичів та сусідів, які псують нам життя
Продовжувати читання “Передноворічний вішлист. Фентезі, трилери та інше жанрове читання” →